Київської астрономічної обсерваторії музей

КИ́ЇВСЬКОЇ АСТРОНОМІ́ЧНОЇ ОБСЕРВАТО́РІЇ Музей Початок створення припадає на 1-у пол. 1930-х рр., коли напередодні 100-літнього ювілею Київ. університету тодіш. дир. астрон. обсерваторії С. Чорний розпочав збирання матеріалів з історії Київ. астроном. обсерваторії та опублікував декілька статей. Однак події кін. 1930-х рр. та 2-а світова війна завадили створенню музею. Разом із тим до поч. війни, а згодом в окупованому Києві працював над матеріалами про 100-літню діяльність обсерваторії, життя і наукові здобутки її співробітників гол. обчислювач обсерваторії І. Ільїнський. Наприкінці лютого 1945 в Києві відзначили ювілей установи, а в її стінах створили «Куточок історії», де на стендах виставили матеріали переважно мемор. характеру. Дослідж. з історії розвитку астрономії в Києві також провадили співроб. обсерваторії Д. Пясковський і О. Богородський. Офіц. статусу музей набув 1988 згідно з наказом ректора Київ. університету, коли під експозицію музею віддано частину квартири колиш. дир. обсерваторії С. Всехсвятського. Відтоді до 2004 зібранням музей. колекції та створенням музей. фонду опікувався О. Осипов. Працюючи в обсерваторії від 1946, він зібрав низку цікавих архів. матеріалів, налагодив листування з нащадками колиш. співробітників, які подали цікаві спогади та деякі документи. Музей планували як меморіальний, однак у процесі створення став музеєм розвитку астрономії в Києві. 1995 К. а. о. М. відкрито для відвідувачів, через 10 р. його експозиція займала декілька приміщень: у меридіан. павільйоні розгорнуто виставку астрон. техніки, у вимірюв. кімнаті – приладів для вимірювань. Павільйони діючих інструментів можна оглядати екскурсантам, оскільки встановлені там телескопи мають істор. цінність та унаочнюють певний етап розвитку астрономії. Експозиції музею розкривають: історію місцевості, на якій збудовано обсерваторію; етапи проектування, будівництва та подальшого розвитку обсерваторії, її спостереж. станцій; долі співробітників обсерваторії; змінюваність астрон. і супут. спостереж. обладнання; наук. програми, над якими працювали та працюють співробітники обсерваторії. Найстаріший експонат – пасаж. інструмент – спец. телескоп, що встановлювався в площині меридіана та дозволяв фіксувати проходження небес. світилами небес. меридіана (1-а пол. 19 ст.). Зберігається меридіанне коло – інструмент для точних позиц. спостережень (встановлений 1870, використовували до 1996); точні астрон. годинники 19 ст. (працюють і нині), хронографи різних поколінь та конструкцій, радіоприймачі для прийому спец. сигналів точного часу, контактно-пуск. годинник, що раніше встановлювався на маяках; фотознімки на платівках і плівках різних форматів, які отримані на астрографі обсерваторії, фото- і кінокамери різних поколінь, вимірюв. мікроскопи та координатно-вимірюв. машини; рукописні журнали спостережень (понад 200, від 1845); різні типи оптич. інструментів, на яких проводили спостереження за штуч. супутниками Землі; вимірюв. радіоантена, лазери-дальноміри, астрофотометри, компаратори для знаходження нових і нестаціонар. об’єктів, один із перших спектроскопів, сферометр 19 ст., планиметр, різні проекції зоряних карт; парк обчислюв. техніки від арифмометрів до перших комп’ютерів, носії інформації; невелика колекція друкар. машинок різних часів; прилад для передобчислень явищ покрить зірок Місяцем.

Л. В. Казанцева