КИ́ЇВСЬКОЇ АСТРОНОМІ́ЧНОЇ ОБСЕРВАТО́РІЇ Музей Початок створе­н­ня припадає на 1-шу половину 1930-х років, коли напередодні 100-літнього ювілею Київського університету тодішній директор астрономічної обсерваторії С. Чорний роз­почав збира­н­ня матеріалів з історії Київської астрономічної обсерваторії та опублікував декілька статей. Однак події кінця 1930-х років та Друга світова війна завадили створен­ню музею. Разом із тим до початку війни, а згодом в окупованому Києві працював над матеріалами про 100-літню діяльність обсерваторії, життя і наукові здобутки її спів­робітників головний обчислювач обсерваторії І. Ільїнський. На­прикінці лютого 1945 в Києві від­значили ювілей установи, а в її стінах створили «Куточок історії», де на стендах ви­ставили матеріали пере­важно меморіального характеру. Дослідже­н­ня з історії роз­витку астрономії в Києві також провадили спів­робітники обсерваторії Д. Пясковський і О. Богородський. Офіційного статусу музей набув 1988 згідно з наказом ректора Київського університету, коли під екс­позицію музею від­дано частину квартири колишнього директора обсерваторії С. Всехсвятського. Від­тоді до 2004 зі­бра­н­ням музейної колекції та створе­н­ням музейного фонду опікувався О. Осипов. Працюючи в обсерваторії від 1946, він зібрав низку цікавих архівних матеріалів, налагодив листува­н­ня з нащадками колишніх спів­робітників, які подали цікаві спогади та деякі документи. Музей планували як меморіальний, однак у процесі створе­н­ня став музеєм роз­витку астрономії в Києві. 1995 К. а. о. М. від­крито для від­відувачів, через 10 років його екс­позиція за­ймала декілька приміщень: у меридіан­ному павіль­йоні роз­горнуто ви­ставку астрономічної техніки, у вимірювальній кімнаті — приладів для вимірювань. Павіль­йони діючих інструментів можна оглядати екс­курсантам, оскільки встановлені там теле­скопи мають історичну цін­ність та унаочнюють певний етап роз­витку астрономії. Екс­позиції музею роз­кривають: історію місцевості, на якій збудовано обсерваторію; етапи проектува­н­ня, будівництва та подальшого роз­витку обсерваторії, її спо­стережних станцій; долі спів­робітників обсерваторії; змінюваність астрономічних і супутніх спо­стережних обладна­н­ня; наукові про­грами, над якими працювали та працюють спів­робітники обсерваторії. Най­старіший екс­понат — пасажний інструмент — спеціальний теле­скоп, що встановлювався в площині меридіана та до­зволяв фіксувати проходже­н­ня небесними світилами небесного меридіана (1-ша половина 19 ст.). Зберігається меридіан­не коло — інструмент для точних позиційних спо­стережень (встановлений 1870, використовували до 1996); точні астрономічні годин­ники 19 ст. (працюють і нині), хроно­графи різних поколінь та кон­струкцій, радіо­при­ймачі для при­йому спеціальних сигналів точного часу, контактно-пуск­ковий годин­ник, що раніше встановлювався на маяках; фото­знімки на платівках і плівках різних форматів, які отримані на астро­графі обсерваторії, фото- і кінокамери різних поколінь, вимірювальні мікро­скопи та координатно-вимірювальні машини; рукописні журнали спо­стережень (понад 200, від 1845); різні типи оптичних інструментів, на яких проводили спо­стереже­н­ня за штучними супутниками Землі; вимірювальна радіоантена, лазери-дальноміри, астрофотометри, компаратори для знаходже­н­ня нових і нестаціонарних обʼєктів, один із перших спектро­скопів, сферометр 19 ст., планиметр, різні проекції зоряних карт; парк обчислювальної техніки від арифмометрів до перших компʼютерів, носії інформації; невелика колекція друкарських машинок різних часів; прилад для пере­добчислень явищ покрить зірок Місяцем.