КИПОРЕ́НКО-ДОМА́НСЬКИЙ Юрій Степанович (справж. — Кипоренко; 12(24). 03. 1888, Харків — 06. 08. 1955, Київ) — спів­ак (драматичний тенор), педагог. Доц. (1952). Народний артист УРСР (1936). Сталінcька премія (1949). Навч. у Харків. муз. училищі (1905–06). Брав уроки співу в С. Лапинського в Москві (1911–16). Удосконалював майстерність у Г. Танаро в Мілані (Італія, 1927–28). Артист. діяльність роз­почав в укр. муз.-драм. трупах О. Суслова (1906–07), О. Суходольського (1907–09), П. Саксаганського (1909–11), Д. Гайдамаки (1911–13). Від 1913 — соліст Опери С. Зиміна у Москві (від 1917 — Театр Ради робітн. депутатів). 1919–22 ви­ступав в опер. театрах Саратова, Ростова (нині Ростов-на-Дону), 1924–25 — Свердловська (нині Єкатеринбург; усі — РФ). Соліст Харків. (1922–23, 1931–39), Київ. (1923–24, 1939–41, 1944–49), Одес. (1926–30, з пере­рвою), Тбіліс. (1941–44) театрів опери та балету. Під час 2-ї світової війни ви­ступав з концертами у військ. частинах. Від 1948 викладав у Київ. консерваторії. Володів сильним голосом з красивим «металевим» тембром і чудовими верхами. У концерт. репертуарі — арії з опер, романси, українські народні пісні. Під час стажува­н­ня в Італії К.-Д. пропонували ви­ступати в найкращих опер. театрах Європи й Америки, однак він повернувся в Україну.