МАЛЮ́КІН Юрій Вікторович (19. 04. 1957, м. Словʼянськ, нині Донец. обл. — 07. 06. 2020, Харків) — фахівець у галузі оптики та лазерної фізики. Доктор фізико-математичних наук (1997), професор (2000), член-кореспондент НАНУ (2012). Державна премія України в галузі науки і техніки (2015). Закін. Харків. університет (1982), де 2006–08 очолював каф. біол. і мед. фізики. Працював 1982–87 у Фіз.-тех. ін­ституті низьких т-р АН УРСР; від 1987 — у НТК «Ін­ститут монокри­сталів» НАНУ (обидва — Харків): 1997–2001 — провід­ний науковий спів­робітник, від 2001 — завідувач від­ділу матеріало­знавства та інженерії сцинтиляц. кри­сталів, водночас від 2004 — за­ступник директора з наукової роботи Ін­ституту сцинтиляц. матеріалів. Основні напрями наук. досліджень: фізика конденсов. стану, фізика нанорозмір. структур, матеріало­знавство нанодис­перс. і нано­структуров. матеріалів. Засн. наук. школи з ви­вче­н­ня фундам. властивостей люміне­сцент. і сцинтиляц. матеріалів, пошуку нових люмінесцент. матеріалів з широким викори­ста­н­ням нанотехнологій. Виконав піонер. роботи з фізики домішк. центрів у пер­спектив. класі матеріалів — кри­сталах оксиортосилікатів; дослідив динаміку екси­тон. збуджень в орган. нанокластерах (J-агрегатах); уперше екс­периментально виявив та ви­вчив ефект автолокалізації екситон. збуджень в J-агрегатах. Остан. часом наук. діяльність М. повʼя­­зана зі створе­н­ням нового класу люмінесцент. нанокри­сталів для біол. і мед. за­стосувань.