Малюца Степан Іванович
Визначення і загальна характеристика
МАЛЮ́ЦА Степан Іванович (псевд. — Пальчинецький; 19. 02. 1915, с. Пальчинці, нині Підволочис. р-ну Терноп. обл. — 11. 04. 1991, м. Клівленд, шт. Огайо, США) — бандурист, педагог. Брат А. Малюци. Навч. у Терноп. та Львів. г-зіях. Був заарешт. польс. владою, після звільнення 1934 завершив навч. у г-зіях. Закін. Духовну семінарію (1935), Вищий муз. інститут та мист. школу (1942) у Львові. Гри на бандурі та мистецтву виготовлення бандур навч. у К. Місевича. 1941 разом із керівниками та референтами кабінету музики при Інституті нар. творчості займався організацією курсів гри на бандурі. 1943–44 концертував разом із Ю. Сінгалевичем, С. Ганушевським, З. Бережаном, С. Ластовичем-Чулівським, В. Юркевичем. 1943 у складі ансамблю грав на з’їзді бандуристів у Львові. 1944 вступив до лав УПА, де грав на бандурі та склав слова і мелодію популяр. повстан. пісні «Гей, степами». 1945 емігрував на Захід, виступав як соліст-бандурист у Австрії. Згодом переїхав до Мюнхена (Німеччина), де здобув мед. освіту і отримав звання магістра фармації (1947). У Мюнхені видав 1-й співаник укр. повстан. пісень. Далі виступав під псевд., щоб не наражати на більшов. переслідування родину, яка залишилася в Галичині. 1947 переїхав до м. Буффало (шт. Нью-Йорк, США), продовжив виступати як соліст-бандурист, брав участь в укр. програмах Р. Мартиновича. Викладав гру на бандурі, керував хорами. Серед учнів — Р. Левицький. У репертуарі — укр. нар. твори та думи, автор. пісні.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
