Маляр Павло Микитович

МА́ЛЯР Павло Микитович (псевд. — Павло Миргородський; 16. 02. 1910, м. Миргород, нині Полтав. обл. — 09. 03. 2005, м. Сиракузи, шт. Нью-Йорк, США) — письмен­ник, журналіст, видавець, громадсько-політичний діяч. У Харкові закін. пед. курси (1934) та університет (1941). Учителював. Дебютував 1941 новелою «Перший сніг» у харків. часописі «Нова Україна». Від 1943 — на еміграції в Австрії, Німеч­чині та США (від 1950). Спів­засн. УРДП (разом із І. Багряним, Г. Костюком, І. Майстренком), чл. її ЦК, 1-й гол. ред. г. «Українські вісті» (1945–46) та спів­­організатор видавництва «Україна» (1945) у м. Новий Ульм (Німеч­чина). Викладав в укр. гімназіях та школах україно­знавства. При­­їхавши до США, оселився в Дет­­ройті (шт. Мічиґан), редагував часопис «Український Прометей» (1951–54, 1956). Ви­ступав ред. багатьох книжок. Спів­працював із Обʼ­єдн. українців рев.-демократ. пере­конань. Листувався з У. Самчуком. 1967 здобув ступ. магістра славістики в університеті в Сиракузах, де й мешкав остан­ні роки життя. Автор зб. новел «Щастя» (Мюнхен, 1947), повісті «Хліб» у 2-х ч. (Детройт, 1954), роману-трилогії «Золотий дощ» («Чайка», «Пере­весники», «Поема про Улянку», Торонто, 1965–75), «Книжка про те, як живуть легенди» (Гемтремк, 1978), а також публіцист. ст. «Голод на Україні в 1932–33» («Українські вісті», 1951, ч. 74), «Збірник на пошану Юрія Шевельова» («Сучасність», 1973, ч. 12), низки публікацій в укр. пресі на теми політ., громад.-культур. й духов. життя, числен. літературозн. роз­відок, рец. Памʼяті І. Багряного присвятив новелу «Серце», опубл. в альманасі «Яка краса: від­родже­н­ня країни» (Скрентон, 1979). Особливості стилю письмен­ника: мас­штабність баче­н­ня й панорамність зображе­н­ня істор. подій, «кінематогр.» спосіб по­да­н­ня літ. матеріалу, зрима образність, виразність метафор, свіжа, не спаплюжена російщиною нар. мова. Романт. виклад у творах органічно по­єд­нується з цікавими побут.-етногр. описами й деталями. Спільно з Є. Фе­­доренком уклав «Хрестоматію української літератури ХХ сторіч­чя» (Нью-Йорк, 1978; 1997).

Завантажити статтю