ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Маляр Павло Микитович

МА́ЛЯР Павло Микитович (псевд. — Павло Миргородський; 16. 02. 1910, м. Миргород, нині Полтав. обл. — 09. 03. 2005, м. Сиракузи, шт. Нью-Йорк, США) — письменник, журналіст, видавець, громадсько-політичний діяч. У Харкові закін. пед. курси (1934) та університет (1941). Учителював. Дебютував 1941 новелою «Перший сніг» у харків. часописі «Нова Україна». Від 1943 — на еміграції в Австрії, Німеччині та США (від 1950). Співзасн. УРДП (разом із І. Багряним, Г. Костюком, І. Майстренком), чл. її ЦК, 1-й гол. ред. г. «Українські вісті» (1945–46) та спів­організатор видавництва «Україна» (1945) у м. Новий Ульм (Німеччина). Викладав в укр. гімназіях та школах українознавства. При­їхавши до США, оселився в Дет­­ройті (шт. Мічиґан), редагував часопис «Український Прометей» (1951–54, 1956). Виступав ред. багатьох книжок. Співпрацював із Об’єдн. українців рев.-демократ. переконань. Листувався з У. Самчуком. 1967 здобув ступ. магістра славістики в університеті в Сиракузах, де й мешкав останні роки життя. Автор зб. новел «Щастя» (Мюнхен, 1947), повісті «Хліб» у 2-х ч. (Детройт, 1954), роману-трилогії «Золотий дощ» («Чайка», «Перевесники», «Поема про Улянку», Торонто, 1965–75), «Книжка про те, як живуть легенди» (Гемтремк, 1978), а також публіцист. ст. «Голод на Україні в 1932–33» («Українські вісті», 1951, ч. 74), «Збірник на пошану Юрія Шевельова» («Сучасність», 1973, ч. 12), низки публікацій в укр. пресі на теми політ., громад.-культур. й духов. життя, числен. літературозн. розвідок, рец. Пам’яті І. Багряного присвятив новелу «Серце», опубл. в альманасі «Яка краса: відродження країни» (Скрентон, 1979). Особливості стилю письменника: масштабність бачення й панорамність зображення істор. подій, «кінематогр.» спосіб подання літ. матеріалу, зрима образність, виразність метафор, свіжа, не спаплюжена російщиною нар. мова. Романт. виклад у творах органічно поєднується з цікавими побут.-етногр. описами й деталями. Спільно з Є. Фе­­доренком уклав «Хрестоматію української літератури ХХ сторіччя» (Нью-Йорк, 1978; 1997).

Літ.: Дупляк М. У першу річницю смерти Павла Маляра (16 лютого 1910 — 9 березня 2005) // Нар. воля. 2006, 30 берез.; Розсоха Л., Джунь В. Павло Маляр: До 100-річчя з дня народж. Миргород, 2010.

ДА: Держ. арх. Полтав. обл. Ф. 370, оп. 3, спр. 186, арк. 1.

Л. О. Розсоха, В. М. Джунь

Державний архів

Держ. арх. Полтав. обл. Ф. 370, оп. 3, спр. 186, арк. 1.

Рекомендована література

  1. Дупляк М. У першу річницю смерти Павла Маляра (16 лютого 1910 – 9 березня 2005) // Нар. воля. 2006, 30 берез.;
  2. Розсоха Л., Джунь В. Павло Маляр: До 100-річчя з дня народж. Миргород, 2010.
завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Авторські права:
Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Том ЕСУ:
19-й
Дата виходу друком тому:
Дата останньої редакції статті:
2023
Тематичний розділ сайту:
Ключове слово:
EMUIDідентифікатор статті на сайті ЕСУ
63262
Вплив статті на популяризацію знань:
81

Маляр Павло Микитович / Л. О. Розсоха, В. М. Джунь // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-63262. – Останнє поновлення : 2023.

Maliar Pavlo Mykytovych / L. O. Rozsokha, V. M. Dzhun // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2018. – Available at : https://esu.com.ua/article-63262. – Last update : 2023.

Завантажити бібліографічний опис

Схожі статті

Каплер
Людина  |  Том 12  |  2012
Л. В. Череватенко
Борота
Людина  |  Том 3  |  2022
Б. Я. Ластовенко
Мосашвілі
Людина  |  Том 21  |  2019
Р. Ш. Чилачава

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагорунагору