Кирилівська стоянка
КИРИ́ЛІВСЬКА СТОЯ́НКА — двошарова археологічна пам’ятка пізнього палеоліту. 1893–1900 її виявив і дослідив у Києві на вул. Кирилівська (нині Фрунзе) В. Хвойка за участі В. Антоновича та П. Армашевського. Вперше в археології він застосував методику одночас. розкриття культур. залишків на знач. площах з метою з’ясування взаємовідносин між ними. Відкрито 2 культурні шари. Залишки нижнього шару, розкопані на пл. бл. 9 тис. м2, залягали у зеленувато-сірих пісках, майже на поверхні третин. глини на глиб. 20–22 м від поверхні. Тут знайдено нагромадження кісток майже виключно мамонта (67 особин) і залишки вогнищ. Крем’яні вироби малочисельні. Колекція знарядь складається переважно з різців середин. і кутового типів, їхніх нуклеподіб. зразків та двох скребачок кінц. типу укорочених пропорцій. Знахідки мистецтва представлені бивнем із гравіюванням у вигляді лінії вертикал. нарізок і бивнем зі стилізов. зображеннями тварин. Радіокарбонна дата нижнього шару — бл. 19 тис. р. тому. Верхній культур. шар містив 20 округлих скупчень крем’яних знарядь, перепалених кісток, вугілля та попелу діаметром бл. 2 м і товщиною бл. 10–15 см. Серед знарядь — кінц. скребачки, серединні, кутові, бокові та нуклеподібні різці. Фауніст. рештки належать левові, вовкові, гієні, росомасі, а також, ймовірно, мамонтові й ведмедю.
Рекомендована література
- Борисковский П. И. Палеолит Украины // Мат. и исследования по археологии СССР. Москва; Ленинград, 1953. № 40;
- Ефименко П. П. Первобытное общество. К., 1953;
- Шовкопляс І. Г. До 75-річчя початку дослідження Кирилівської палеолітичної стоянки в Києві // УІЖ. 1968. № 10.
Фотоілюстрації
