Мандичевський Ераст Васильович

МАНДИЧЕ́ВСЬКИЙ Ераст Васильович (29. 09. 1860, с. Багринівка, нині Глибоц. р-ну Чернів. обл. — 1946, Бухарест) — скрипаль, адвокат, право­знавець. Брат Аурори, Євсевія, Георгія, Костянтина, Катерини Мандичевських. Закін. Чернів. університет (1883). Актив. діяч та чл. румун. т-в «Молодість» (1879–83 — віце-президент) і «Дерево». По­стійно брав участь у мист. заходах, писав музику для ви­ступів. Товаришував з Ч. Порумбеску, який часто використовував його музику, написану для влас. по­становок. Працював юристом, зокрема головою суду в Сучаві (Румунія, 1910), радником в касац. суді (Ві­день, 1912), в апеляц. суді (Чернівці, 1919), Верхов. касац. суду і юстицій (Бухарест, 1920). Був президентом асоц. «Гурток Буковинців» (Бухарест), гол. ред. «Газети буковинців», секр. з питань юстицій Буковини (1918). Вів активну видавн. діяльність, був чл. Товариства румун. культури і літ-ри. Разом з Костянтином, Георгієм та Євсевієм створив квартет братів Мандичевських, який ви­ступав на Буковині, виконував власні муз. твори. М. під­тримував творчі стосунки з братом О. Кобилянської — Максимом, разом ви­ступали у концертах.

Завантажити статтю