Мандичевський Костянтин Васильович
МАНДИЧЕ́ВСЬКИЙ Костянтин Васильович (24. 05. 1859, с. Багринівка, нині Глибоц. р-ну Чернів. обл. — 14. 05. 1933, Чернівці) — бібліотекознавець, педагог. Брат Аурори, Євсевія, Георгія, Ераста, Катерини Мандичевських. Доктор філософії. Навч. на філос. факультеті Чернів. університету (1878–82). Працював у г-зіях, 1896–1922 — директор Вищої реал. школи у Чернівцях, 1922–30 — директор наук. б-ки Чернів. університету. Під його керівництвом бібліотека отримувала безкоштовно по два прим. друк. продукції усіх видавництв Румунії, цінну літературу з-за кордону, зокрема Франції, Італії, СРСР та ін. У ст. «Система управління Чернівецькою університетською бібліотекою» // «Літературна молодь» (1931) розглянув реформу, що стосувалася книг, які надходили зі сховищ. Останні роки життя присвятив створенню повного зібрання муз. творів та наук. праць свого старшого брата Євсевія, опублікував біогр. нарис «Еусебіу Мандичевський» // «Тімішоара» (1925, № 6), упорядкував його зб. «200 румунських народних пісень». Зібрав низку літ. і рукопис. матеріалів про муз. життя Буковини.
Рекомендована література
- Акатріні В. Костянтин Мандичевський — Видатний Просвітитель Буковини // Буковин. журн. 2014. № 3;
- Його ж. Повернути втрачені імена: сім’я Мандичевських // Молодий вчений. 2015. № 7.
Завантажити статтю
Людина 
