Маргіналістика

Визначення і загальна характеристика

МАРГІНАЛІ́СТИКА (від лат. margo — край, кордон, межа) — спеціальна історична дисципліна, що вивчає записи на полях, обкладинках та незаповнених сторінках рукописних і друкованих книг, які з’явилися після остаточного завершення авторської роботи над текстом або видання книги. Об’єктом дослідж. М. є усі види записів (автор., вкладні, читац., дарчі) незалежно від їхнього змісту, власниц. та хронол. приналежності. Вона вивчає походження та історію виникнення окремих записів й позначок, місця їхнього розташування у тексті (побутування), автор. й хронол. приналежність, форми фіксації, характер і зміст наявної та вилученої інформації, прийоми і методи її здобуття й інтерпретації. Гол. мета — виявлення і всебіч. комплекс. аналіз відповід. записів та позначок, класифікація одержаної інформації та визначення її істор. вартості. Записи розрізняють за походженням: вкладні, дарчі, власниц., купівел., приписки до тексту або просто побут. характеру, істор. замітки; за типологією: позначки на полях, записи у вигляді заголовків, цілі фрази — цитати, приписки наприкінці тексту (покрайні записи); за характером і розміром: окремі слова, мовні зміни, фрази, позначки, окремі знаки. Відповідно до характеру маргіналії виконували певну (властиву тільки їм) функцію. Записи також класифікують за змістом (ті, що стосуються самого тексту, його оцінювання, висловлюють згоду з ним, або свідчать про неприйняття тієї чи ін. думки, ідеї, й ті, що не мають відношення до тексту — нотатки з різноманіт. інформацією), графікою написання (різні форми відтворення літер), засобом нанесення інформації (чорнила, олівець), часом написання, приналежністю (авторством) тощо. Прикнижк. записи є своєрід. реєстром однієї з найстародавніших пам’яток історії — геогр. назв. Хоча їм властива фрагментарність та суб’єк­­тивізм, маргіналії дають змогу встановити контингент і соц. склад власників та читачів, вказують на рівень освіченості, психології й культури окремих верств суспільства.

Завантажити статтю