Маретич Томіслав

МАРЕ́ТИЧ Томіслав (Maretić Tomislav; 13. 10. 1854, м. Вировитиця, нині Хорватія — 15. 01. 1938, Заґреб) — хорватський мовознавець, лексикограф. Іноз. дійс. чл. НТШ (1924). Закін. філос. факультет Заґреб. університету за спеціальністю «слов’янознав-ство та класична філологія». Згодом склав спец. іспит та отримав право на викладання давньогрец., лат. і хорват. мов. Від 1877 працював у Великій гімназії в Заґребі. 1884 захистив дис. «Про деякі зміни акценту в хорватських або сербських мовах» і здобув ступ. д-ра філософії зі слов’я-нознавства. Об’єктом подальших наук. зацікавлень М. стала новітня граматика, яку вивчав в університет. центрах Ляйпциґа (Німеччина) та Праги. 1886 признач. позаштат. проф. Заґреб. університету, спеціалізувався на слов’ян. філології загалом та історії хорват. і серб. мови та літ-ри зокрема. Від 1890 — штат. проф. та чл. Югослав. академії науки та мистецтв (ЮАНМ). 1892 за вибор. списком Угор. профспілк. партії обраний представником м. Госпича, від 1900 — округу Слунь. 1906–13 і 1919–28 — голова філол.-істор. класу, 1915–18 — президент ЮАНМ. У 1880-х рр. зосередив увагу на хорват. орфографії та проблемах алфавіту, видав пр. «Istorija hrvatskoga pravopisa latinskijem slovima» (1889) і заклав підвалини для сприйняття орфографії, яка базується на фонології. 1899 опублікував граматики «Grama-tika i stilistika hrvatskoga ili srpskoga književnog jezika», «Gramatika hrvatskoga jezika za niže razrede srednjih škola» (усі — Заґреб), в яких остаточно спрямував грамат. норму хорват. літ. мови в напрямку неоштокавізму. Викладені у цих граматиках наук. погляди М., котрий був одним із перших штокав. пуристів, стали фінал. етапом боротьби з конкуруючою концепцією стандарт. мови, яку підтримувала заґреб. філол. школа. 1907–38 — ред. фундам. словника, який укладала ЮАНМ. Вивчав мову словен. та далматин. письменників, цікавився фольклором цих етносів. Перекладав із польс., лат. та давньогрец. мов, зокрема твори А. Міцкевича, Овідія, Верґілія і Гомера. З цією метою створив спец. систему — гекзаметр акцентів.

Пр.: Lekcionarij Bernarda Spljećanina. 1885; Nov prilog za istoriju akcentuacije hrvatske ili srpske. 1885; O narodnim imenima i prezimenima u Hrvata i Srba. 1886; Slaveni u davnini. 1889; Naša narodna epika. 1909 (усі — Заґреб).

Ю. Б. Ковалів

Основні праці

Lekcionarij Bernarda Spljećanina. 1885; Nov prilog za istoriju akcentuacije hrvatske ili srpske. 1885; O narodnim imenima i prezimenima u Hrvata i Srba. 1886; Slaveni u davnini. 1889; Naša narodna epika. 1909 (усі – Заґреб).