Маркович Богдан Опанасович
МАРКО́ВИЧ Богдан Опанасович (27. 10. 1853, Київ — 1915, Петроград, нині С.-Петербург) — громадсько-політичний діяч, публіцист. Син Вовчка Марка. Походив із давнього козац.-старшин. роду. Навч. у С.-Петербур. університеті, брав активну участь у рев. русі: чл. нелегал. робітн. гуртка «Товариство друзів», осередку «Народна воля». Щоб уникнути переслідування поліції, переїхав до Москви, став одним із лідерів студент. руху. Неодноразово був заарешт., зокрема 1884 — у справі «Народної волі». На засланні мешкав в Астрахан. і Саратов. губ. (обидві — Росія), співпрацював з «Астраханским вестником», «Волжским вестником», «Саратовским листком», 1895–98 — ред. «Саратовского вестника». На поч. 20 ст. повернувся до С.-Петербурга. Викладав математику в жін. гімназії, написав підручник з геометрії. Водночас вміщував публікації в часописах «Среди провинций», «Правительственный дневник», «Свободный народ», «Биржевые ведомости» тощо. Сприяв виданню повного зібрання творів Марка Вовчка (т. 1–7, Саратов, 1896–99), написав біогр. нарис про неї, вміщений у ж. «Союз женщин» (1908).
Рекомендована література
- Овсянико-Куликовский Д. Воспоминания. Петроград, 1923;
- Брандіс Є. Марко Вовчок. К., 1975;
- Морозов В. Внесок дворянського роду Марковичів-Маркевичів у культурно-освітні процеси Лівобережної України другої половини XIX — початку XX ст. // Сiверян. лiтопис. 2011. № 2.