Кириченко Віктор Миколайович
КИРИЧЕ́НКО Віктор Миколайович (28. 12. 1963, Київ) — графік, живописець. Син Миколи, брат Івана Кириченків. Заслужений художник України (2006). Член НСХУ (1990). Закін. Київський художній інститут (1990; викл. А. Чебикін), навч. у твор. майстернях АМ СРСР у Києві (1991–94; кер. М. Дерегус). Працює від 1996 у Нац. академії образотвор. мистецтва і архітектури (Київ): від 2007 — доцент кафедри графіч. мистецтв. Учасник всеукр., міжнар. мистецьких виставок від 1985. Персон. — у Києві (2000–01, 2004). Основні галузі — станк. графіка та живопис. Творчість К. — яскравий, емоц. відгук на складні реалії сучасності, відтворений у руслі світ. постмодерніст. мист. течій. Його роботи випромінюють енергію руху, емоції. Фігурат. картини раннього періоду демонструють своєрідну манеру письма художника та автор. техніку. Автор ст. «Завдання з композиції “Триптих”: Композиц. закономірності та способи систематизації» // «Українська АМ: Дослідницькі та науково-методичні праці» (К., 2003, вип. 10).
Додаткові відомості
- Основні твори
- графіка — серія офортів «Меч духовний» (1990); серії гуашей «Дивні звичаї наших дідусів» (1990), «Непроторені дороги» (2003–04); живопис — «Червоне крісло», «Соло для сплячої» (обидва — 1992), «Народження ночі» (1993), «Апостоли Петро і Павло» (1997), «Містерії» (2000), «Пара» (2005); серія «Київ з-під небесся» (від 2008).
Рекомендована література
- Кириченко Віктор. Живопис. Графіка: Каталог. К., 2004.
Фотоілюстрації
Людина 
