КИРИЧЕ́НКО Микола Овксенті­йович (22. 05. 1925, с. Томилівка, нині Білоцерків. р-ну Київ. обл. — 08. 07. 2005, Київ) — графік, живописець, мистецтво­знавець. Батько Віктора та Івана Кириченків. Кандидат педагогічних наук (1990), професор (1986). Член НСХУ (1993). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бо­йові нагороди СРСР. Закін. Київський художній ін­ститут (1953; викл. К. Заруба, О. Пащенко, Т. Яблонська). Від­тоді працював у Києві: художником г. «Правда України»; 1954–62 — викладач кафедри графіки політех. ін­ституту; від 1962 — у Нац. пед. університеті: від 1986 — професор кафедри педагогіки і методики початк. навч.; водночас — позаштат. художником г. «Радянська освіта», «Колгоспне село», «Молодь України» та видавництв «Радянська школа», «Мистецтво». Учасник міських, всеукр., зарубіж. худож. ви­ставок від 1955. Персон. — у Москві (1970), Пряшеві (нині Словач­чина, 1984), Києві (2000–01, 2003). Основні галузі — графіка (естамп, політ., спорт. і навч. плакат, літо­графія) та живопис (колоритні пейзажі, натюрморти, жанр. сцени). Автор під­ручників «Пер­спективне малюва­н­ня в школі» (1966), «Основи образотворчої грамоти» (1982; 2002), «Вчіться малювати» (1990), «Образотворче мистецтво» (1997), «Основи образотворчого мистецтва» (2001; усі — Київ). Окремі роботи зберігаються у Нац. музеї історії України (Київ).