Марчак Микола Макарович

МАРЧА́К Микола Макарович (23. 12. 1903(05. 01. 1904), с. Залісці, нині Дунаєвец. р-ну Хмельн. обл. — 23. 09. 1938) — радянський діяч. Навч. у Кам’янець-Поділ. ІНО (нині Хмельн. обл., 1922–23), Київ. інституті нар. господарства та Київ. хім.- технол. інституті (1928–31). Учителював (1923–27); працював зав. культурно-соц. відділу та відп. секр. райвиконкому м. Дунаївці (1927–28); від 1931 — на Харків. трактор. заводі: інж., зав. цехового бюро раціоналізації, зав. сектору технол. процесів, кер. бюро тех. інформації, старший інж.-конструктор-інструментальник, кер. конструктор. групи, нач. цеху. 8 жовтня 1937 політбюро ЦК КП(б)У признач. 1-м заст. наркома освіти УРСР, 29 жовтня того ж року — 1-м заступник голови РНК УРСР. Після арешту в Москві 13 жовтня 1937 голови РНК УРСР М. Бондаренка до затв. на цій посаді 19 лютого 1938 Д. Коротченка також виконував обов’язки голови уряду УРСР. 20 червня 1938 заарешт., 22 вересня того ж року за звинуваченнями у шкідниц. діяльності на Харків. трактор. заводі, підривній роботі в нар. госп-ві України, тероризмі засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1958.

Рекомендована література

1. Скляренко Є. М. Тяжкий талан Миколи Марчака // Історія України: Маловідомі імена, події, факти: Зб. ст. Вип. 9. К., 1999;
   Google Scholar Internet
2. Хрущев Н. С. Время. Люди. Власть: Воспоминания. Кн. 1. Мос­ква, 1999;
   Google Scholar Internet
3. Рубльов О. С. Марчак Микола Макарович // Уряди України у ХХ ст. К., 2001.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю