КОРО́ТЧЕНКО Демʼян Сергі­йович (29. 10(10. 11). 1894, с. Погрібки Новгород-Сіверського пов. Чернігівської губ., нині с. Коротченкове Шосткинського р-ну Сумської обл. — 07. 04. 1969, Київ) — партійний і державний діяч. Герой Соціалістичної Праці (1964). Державні нагороди СРСР. Закінчив курси марксизму-ленінізму при ЦК ВКП(б) (1930). Працював на виробництві, служив у армії. 1918 вступив до РКП(б). Формував на території України більшовицькі партизанські загони. 1919–20 — політпрацівник Червоної армії; 1920–28 — на партійній роботі у Чернігівській і Одеській губернії, 1931–37 — у Москві: 1937–38 — 1-й секретар Дні­пропетровського обкому КП(б)У; 1938–39 — голова Раднаркому УРСР; 1939–47 — 3-й секретар ЦК КП(б)У. Під час 2-ї світової війни здійснював евакуаційні заходи, брав участь в організації партизанського руху (1944 особисто від­відав найбільші партизанські зʼ­єд­на­н­ня у тилу ворога). 1947–54 — голова РМ, 1954–69 — президії ВР УРСР (водночас — голова президії ВР СРСР). У Києві К. встановлено памʼятник і меморіальну дошку, 1969–93 називалася вулиця (нині О. Теліги).