Маршалл Герберт-Персівал-Джеймс
МА́РШАЛЛ Герберт-Персівал-Джеймс (Marshall Herbert Percival James; 20. 01. 1906, Лондон — 28. 05. 1991, м. Кауфолд, графство Вест-Сассекс, Велика Британія) — англійський кінорежисер, теоретик кіно, літератор, перекладач. Навч. у Вищому інституті кінематографії у Москві (1931–33; учень С. Ейзенштейна і С. Міхоелса), був знайомий з О. Довженком, П. Тичиною. Викладав у Королів. академії драм. мистецтва в Лондоні, читав лекції в університетах Індії. 1966–79 — проф. відділу рад. фільму і театру Пд.-Ілліной. університету в м. Карбондейл (шт. Іллінойс, США). Автор праць з історії рад. кіно: переклав автобіографію (і написав до неї передмову) С. Ейзенштейна («Eisenstein S. Immortal Memories», Boston, 1983) і окремі його теор. праці, написав історію постановки першого фільму С. Ейзенштейна «Броненосець Потьомкін» («Battleship Potemkin», New York, 1978). Від 1930-х рр. перекладав англ. мовою твори В. Маяковського, опублікував добірку («Mayakovsky V. Poetry», London, 1965). Під впливом хрущов. «відлиги» намагався сказати правду про цькування С. Ейзенштейна, О. Довженка і В. Маяковського в період культу — кн. «Masters of Soviet cinema: Crippled creative biographies» («Майстри радянського кіно — покалічені творчі біографії», Лондон; Бостон, 1983), розвідки про В. Маяковського, за що зазнав нищів. критики і згодом повного замовчування в СРСР. Про А. Олдріджа вперше почув 1927, коли організував театр у м. Сан-Льюїс (шт. Міссурі, США). Досліджуючи його творчість, довідався про Т. Шевченка та захопився ним як художником і поетом. Про життя й творчість А. Олдріджа розповів (у співавт. з М. Сток) у кн. «Ira Aldridge — the Negro tragedian» («Айра Олдрідж — негритянський трагік», Лондон, 1958; Говард, 1991). До її укр. перекл. (К., 1966) написав (з О. Новицьким) розділ «Тарас Шевченко і Айра Олдрідж». У сценарії до фільму про А. Олдріджа (з Л. Рахмановим) створив образ Т. Шевченка. Під впливом М. Бажана (перша зустріч відбулася 1946 у Лондоні) почав перекладати твори Т. Шевченка англ. мовою. Перекл. опубл. в англомов. добірці Т. Шевченка («Shevchenko T. Selected works. Poetry and prose», Moscow, 1964) — 21 поезія повністю та уривок вірша «Чи не покинуть нам, небого...» (36 перших рядків) та в зб. праць 10-ї наук. шевченків. конф. — «Заповіт». Усього опублікував понад 1250 рядків. Твори «Дівичії ночі», «Сестрі», «Світе ясний! Світе тихий!», «Ликері», «І Архімед, і Галілей...» перекладено вперше. Окремі перекл. не опубл. У перекл. М. чимало цікавих знахідок, однак, він, поет-урбаніст, часто порушував ритмо-мелодійну основу оригіналу (заспів балади «Причинна»), схему рим, змістову точність («Думи мої, думи мої...»). Полісилабізми перекладача не відтворюють адекватно лапідарності оригіналів («Тарасова ніч», «Не завидуй багатому...»), у перекл. відчувається певна штучність («Заповіт»), вражає літ.-книжна фразеологія («І мертвим, і живим...»). М. — автор статей про Т. Шевченка в укр. періодиці.
Додаткові відомості
- Основні твори
- The pictorial history of the Russian theatre. 1977; Eisenstein S. Non-Indifferent Nature. 1987 (обидва — Нью-Йорк).
Рекомендована література
- Доценко С. Нове англомовне видання Шевченка // Всесвіт. 1964. № 11;
- Николаев М. Емелька, царица Савская и Герберт Маршалл // Иностран. лит-ра. 1966. № 9;
- Жомнір О. В. Англійські переклади «Заповіту» // Вітчизна. 1968. № 3;
- Його ж. Реалії в перекладах «Кобзаря» англійською мовою // Мовознавство. 1969. № 5;
- Зорівчак Р. Шевченко звучить по-англійськи // Наша культура (Варшава). 1970. № 3;
- Її ж. Шевченко в англомовному світі // Шевченко і світ. К., 1989;
- Її ж. Сприйняття творчості Тараса Шевченка у Великобританії // На перехресті культур: Зб. наук. пр. на пошану Л. Рудницького з нагоди його 70-річчя. Л.; Філадельфія, 2008.
Завантажити статтю
