МАСЕ́НКО Терень (справж. — Терентій Германович; 28. 10(10. 11). 1903, с. Глодоси, нині Новоукр. р-ну Кіровогр. обл. — 06. 08. 1970, Київ) — поет-пісняр, прозаїк. Батько Л. Масенко. Член СПУ (1934). Навч. у Єлисаветгр. пед. технікумі (нині Кропивницький), на робітфаці при Камʼянець-Поділ. с.-г. ін­ституті (нині Хмельн. обл., 1924–25), закін. Харків. ІНО (1930). Працював у ред. ж. «Молодняк», «Перець» та г. «Соціалістична Харківщина» (від 1944); у роки 2-ї світової вій­ни — репортер радіо­­станції ім. Т. Шевченка у м. Саратов (РФ). Чл.-засн. групи молодих літераторів «Молодняк». Дебютував 1924 віршем «Марш робітфаківців». У поезії продовжував традиції Олександра Олеся. Лірика М., засн. на укр. нар. мелосі, стоїть поряд із творами В. Сосюри й А. Малишка. Низку його віршів поклали на музику композитори Георгій і Платон Майбороди, Г. Жуковський, Г. Верьовка, М. Колес­са, А. Філіпенко, М. Дремлюга, Л. Ревуцький (зокрема «Пісня про Дні­про», «Дні­провські хвилі»), К. Домінчен, І. Шамо, Я. Цегляр та ін. Значне місце у творчості поета належить епіч. жанру — віршов. роман «Степ» (К., 1938, кн. 1; 1968, кн. 2). Уклав кн. спогадів про класиків укр. культури «Роман памʼяті» (К., 1970). Пере­кладав з білорус., узбец., таджиц. мов, а також рубаї О. Хайяма.