Масенко Терень
МАСЕ́НКО Терень (справж. — Терентій Германович; 28. 10(10. 11). 1903, с. Глодоси, нині Новоукр. р-ну Кіровогр. обл. — 06. 08. 1970, Київ) — поет-пісняр, прозаїк. Батько Л. Масенко. Член СПУ (1934). Навч. у Єлисаветгр. пед. технікумі (нині Кропивницький), на робітфаці при Кам’янець-Поділ. с.-г. інституті (нині Хмельн. обл., 1924–25), закін. Харків. ІНО (1930). Працював у ред. ж. «Молодняк», «Перець» та г. «Соціалістична Харківщина» (від 1944); у роки 2-ї світової війни — репортер радіостанції ім. Т. Шевченка у м. Саратов (РФ). Чл.-засн. групи молодих літераторів «Молодняк». Дебютував 1924 віршем «Марш робітфаківців». У поезії продовжував традиції Олександра Олеся. Лірика М., засн. на укр. нар. мелосі, стоїть поряд із творами В. Сосюри й А. Малишка. Низку його віршів поклали на музику композитори Георгій і Платон Майбороди, Г. Жуковський, Г. Верьовка, М. Колесса, А. Філіпенко, М. Дремлюга, Л. Ревуцький (зокрема «Пісня про Дніпро», «Дніпровські хвилі»), К. Домінчен, І. Шамо, Я. Цегляр та ін. Значне місце у творчості поета належить епіч. жанру — віршов. роман «Степ» (К., 1938, кн. 1; 1968, кн. 2). Уклав кн. спогадів про класиків укр. культури «Роман пам’яті» (К., 1970). Перекладав з білорус., узбец., таджиц. мов, а також рубаї О. Хайяма.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Степова мідь. Х., 1927; Південне небо. Х., 1929; Наша Азія. Х., 1933; У стані воїнів. К.; Х., 1944; Срібна дорога. К., 1946; Пісня миру. К., 1952; Київські каштани. К., 1954; Сорок весен. К., 1957; Як пахне земля. К., 1958; Вишневі зорі України. К., 1960; Твори: В 2 т. К., 1963; Багряні жоржини. К., 1969; Вибране. К., 1975; Поезії. К., 1983.
Рекомендована література
- Нудьга Г. Терень Масенко. 1965;
- Костюк Г. Терень Масенко // Зустрічі й прощання. Кн. 1. 1987;
- Гусейнов Г. Господні зерна. 2002 (усі — Київ).
Завантажити статтю
Людина 
