МАСЕ́НКО Лариса Терентіївна (14.11. 1942, с. Без­імен­не Саратов. обл., РФ) — мово­знавець. Дочка Т. Масенка. Доктор філологічних наук (2006), професор (2007). Закін. Київський університет (1964). У 1964–91 працювала в Ін­ституті мово­знавства АН УРСР; від 1991 (з пере­рвою) — в Ін­ституті української мови НАНУ (обидва — Київ); 1996–2001 — у Київ. університеті; від 2001 — в Нац. університеті «Києво-Могилян. академія»: зав. (2001–10), професор кафедри української мови (від 2010). Наукові дослідже­н­ня: соціо­лінгвістика; стилістика; ономастика; історія української літературної мови. Спів­­авторка кн. «Історія української мови. Лексика і фразеологія» (1983); спів­укладачка «Словника гідронімів України» (1979), «Етимологічного словника літописних гео­графічних назв Пів­ден­ної Русі» (1985), «Культура українсь­кої мови: Довід­ник» (1990; усі — Київ). Упорядкувала «Ви­брані праці. Філологія» П. Житецького (К., 1987), праці Ю. Шевельова: «Українська мова в першій половині двадцятого столі­т­тя (1900–1941): Стан і статус» (Чц., 1998), «Порт­рети українських мово­знавців» (2002), «Ви­брані праці: Мово­знавство» (2008; 2009), «З історії незакінченої вій­ни» (2009; усі — Київ).