ЗАРУ́БА Костянтин Васильович (17(30). 10. 1910, ст. Долинська, нині місто Кіровогр. обл. — 28. 07. 1998, Київ) — графік і живописець. Чоловік Наталії, батько Ірини Заруб. Лауреат між­нар. ви­ставок «Сатира за мир» (1975–80). Член НСХУ (1947). Учасник 2-ї світової війни. Бо­йові нагороди. Закін. Київський художній ін­ститут (1947; викл. С. Григорʼєв, В. Костецький, Ф. Кричевський, О. Шовкуненко). Працював 1932–90 у ж. «Перець»: 1941–47 — зав. худож. від­ділу; 1933–36 — зав. худож. від­ділу, ред. г. «Комсомолець України»; спів­працював із ж. «Барвінок» (від 1941), київ. видавництвами «Молодь», «Дні­про», «Радянська Україна»; у Київ. худож. ін­ституті (1947–80): у 1948–54 — за­ступник директора з наук.-метод. роботи, 1960–70 — завідувач кафедри малюнка, декан факультету графіки. Учасник всеукр., всесоюз. та між­нар. мистецьких ви­ставок карикатури від 1947. Основні галузі — станк. живопис (пейзаж, порт­рет), станк. (карикатури) і журн. графіка. Окремі роботи зберігаються у Нац. музеї історії Великої вітчизн. війни (Київ), Новорос. ХМ (РФ).