ЗАРУ́БА Костянтин Васильович (17(30). 10. 1910, ст. Долинська, нині місто Кірово­градської обл. — 28. 07. 1998, Київ) — графік і живописець. Чоловік Наталії, батько Ірини Заруб. Лауреат між­народних ви­ставок «Сатира за мир» (1975–80). Член НСХУ (1947). Учасник другої світової війни. Бо­йові нагороди. Закінчив Київський художній ін­ститут (1947; викладач С. Григорʼєв, В. Костецький, Ф. Кричевський, О. Шовкуненко). Працював 1932–90 у журналі «Перець»: 1941–47 — завідувач художнього від­ділу; 1933–36 — завідувач художнього від­ділу, редактор газети «Комсомолець України»; спів­працював із журналом «Барвінок» (від 1941), київськими видавництвами «Молодь», «Дні­про», «Радянська Україна»; у Київському художньому ін­ституті (1947–80): у 1948–54 — за­ступник директора з науково-методичної роботи, 1960–70 — завідувач кафедри малюнка, декан факультету графіки. Учасник всеукраїнських, всесоюзних та між­народних мистецьких ви­ставок карикатури від 1947. Основні галузі — станковий живопис (пейзаж, порт­рет), станкова (карикатури) і журнальна графіка. Окремі роботи зберігаються у Національному музеї історії Великої вітчизняної війни (Київ), Новоросійському художньому музеї (РФ).