Ми

«МИ» – літературно-мистецький журнал. Виходив 1933–39 у видавництві «Варяг» (Варшава) за ред. І. Дубицького, А. Крижанівського, М. Куницького у худож. оформленні П. Холодного. Усього — 11 чисел. Виник як опозиц. вид. до «Літературно-наукового вістника» («ЛНВ») Д. Донцова. Не мав усталеної рубрикації, однак ред. дотримувалася певних принципів, вміщуючи твори укр. та зарубіж. літ-ри, публіцист., літературозн. та літ.-крит. статті, зокрема рецензії, мистецтвозн. роздуми, наук.-популярні есе, бібліогр. статті, листи читачів та ілюстрат. матеріали. З укр. поезії опубліковано твори Б.-І. Антонича, С. Гординського, Ю. Косача, Б. Лепкого, Н. Лівицької-Холодної, Є. Маланюка, О. Тарновського. Серед проз. творів — фрагмент з повісті «На другому березі» Б.-І. Антонича, повісті «Остання атака поручника фон Гаґенав», «Вечір у Розумовського» Ю. Косача, новели з циклу «Мертвих душ», роман «Сонце у пісках», фрагменти повісті «Історія одного вагону» А. Крижанівського, оповідання «Товариші» Ірини Вільде, «Поліщуцька мати» А. Чекмановського, «Екзекуція» І. Черняви. Передруковано окремі твори рад. поетів М. Бажана, І. Гончаренка, С. Крижанівського, С. Васильченка, І. Сенченка, О. Слісаренка, Ю. Смолича, Ю. Яновського. Укр. драматургію репрезентував уривок з опери «Довбуш» Б.-І. Антонича. Зарубіжні твори охоплювали переклади з лат. (М. Зерова), китай. (С. Гординського), франц. (Н. Лівицької-Холодної, С. Гординського, І. Дубицького), англ. (С. Гординського, І. Дубицького), польс. (Є. Маланюка, Н. Лівицької-Холодної), чес. (Є. Маланюка) та вірмен. (О. Новацького) мов. Міжвоєнна літ.-художня публіцистика представлена низкою розвідок, серед яких — «Пам’яті вождя» (до роковин смерті С. Петлюри), роздум «Про ідею диктатури» П. Валері, філос. шкіци «Душа раси як тотем і термін», «Лад чи хаос у сучасній філософії» О. Куль-чицького, рефлексії на історіософ. теми «Ceterum censemus» Б. Ольхівського, «Фрагменти з щоденника» Святослава Доленґи (А. Крижанівського). Найбільший резонанс спричинила ст. «Європа і ми» М. Рудницького (1933), що мала на меті окреслити ідеологію нового часопису, який орієнтувався на Європу і протистояв концепції Д. Донцова, висловленій у ст. «Росія чи Європа?». Відповідями М. Рудницькому стали розвідки у «ЛНВ» (1934–35): «Примітивна європеїзація» Зоїла (Б.-І. Антонича), «З літературної критики Гуляй-Поля» В. Реш-Лозовського, «Ще з літературного Гуляй-Поля» М. Гоца, автори яких звинувачували М. Рудницького у формал. розумінні літ-ри. Популяр. був жанр рецензії, найважливішими серед яких стали: рецензія С. Гординського на зб. поезій «Пінистий келих» Р. Кедро, «Тривога» Н. Ріпецького та «Stefanos I» О. Стефановича, Я. Гординського на повість «Дитинство» Ю. Смолича; І. Дубицького на кн. «Тайна його обличчя» Дж. Джойса у перекладі Д. Віконської, «Сонети і строфи» Б. Кравцева, «Сторінки минулого» О. Лотоцького, «Три перстені» Б.-І. Антонича, «Липнева отрута та інші оповідання» В. Софроніва, «Рінь» О. Оль-жича; П. Зайцева на кн. «Тарас Шевченко» М. Бельчикова і зб. поезій «Гусла» О. Лятуринської; А. Крижанівського на роман «Козаки в Московії», кн. «Бій за українську літературу» і «Українська доба» Ю. Липи, зб. «П’яний корабель» О. Влизька, повість «Холодний Яр» Ю. Горліс-Горського, повість Ірини Вільде «Метелики на шпильках»; Є. Маланюка на драм. поему «Зорі світ заповідають» Галини Журби; Б. Ольхівського на кн. «Фільософія Г. С. Сковороди» Д. Чижевського, «Нотатник І» та «Призначення України» Ю. Липи. У рубриці «Синопсис» друкували наук.-популярні матеріали про культурне життя в різних країнах, передруковані або реферовані із франц. ж. «La Nouvelle Revue Française», «Candide», «Revue Heb-domadaire», нім. ж. «Kölnische Zeitung», «Die Räder», «Das XX Jahrhundert», амер. ж. «The New Republik», «American Magazine», польс. ж. «Prosto z mostu», «Myśl Narodowa». Рубрика «Бібліографія» містила перелік книг і часописів, надісланих до редакції. Також публікували листи до читачів. Чимало місця журнал відводив ілюстрат. матеріалам, репродукції живопис. робіт, дереворитів, літографій В. Ласовського, Р. Сельського, Н. Хасевича, П. Холодного. Варто визнати, що часопис не виконував тих принципів, які декларував на своїх сторінках, що «Ми — це новий журнал з орієнтацією на Європу», але це не применшує значення тих вартіс. худож. творів, які були надруковані.

Літ.: Олійник-Рахманний Р. Літературно-ідеологічні напрямки в Західній Україні (1919–1939). К., 1999; Веретюк О. Українське літературне життя в міжвоєнній Польщі. Т., 2001; Омельчук О. Літературні ідеали українського вісниківства. К., 2011; Літературно-мистецький журнал «Ми». 1933–1939: Системат. покажч. змісту. Л., 2011; J. Stempowski. W dolinie Dniestru. Pisma o Ukrainie. Warszawa, 2014.

О. Г. Астаф’єв

Розмір шрифту

Ми

Рекомендована література

Інформація про статтю

Схожі статті