Микицей Марія Дмитрівна
МИКИЦЕ́Й Марія Дмитрівна (27. 07. 1965, Івано-Франківськ — 05. 05. 2025, там само) — письменниця. Лауреатка міської премії ім. І. Франка в галузі літ-ри та журналістики (2012). Закін. Київський університет (1988). Працювала журналісткою у рідному місті. Стала відомою на поч. 1990-х рр. як учасниця літ. середовища «Станіслав. феномен». Саме тоді зазвучала її поезія — верлібри, в яких прочитувався синтез низки модер. поет. традицій і стилів як Зх., так і Сх. Європи — від В. Одена і С.-Ж. Перса до І. Калинця. Авторка поет. зб. «Саламандра» (2001), «У затінку шафранів» (2006), «Інфра» (2014) та електрон. кн. «Плетиво» (2017, співавт.), проз. кн. «Трофей на довгу пам’ять» (2013) та кн. для дітей «Будинок, який умів розмовляти» (2012; усі — Івано-Франківськ). Друкувалася у багатьох альманахах, зокрема «Цех поетів», «Рай-хата», «Ми з дев’яностих. Віднайдене покоління», у часописах «Четвер», «Дзвін», «Лель», «Кур’єр Кривбасу», «Український журнал», «Сучасність». Тексти М. — гермет. та ірраціональні, в них відчувається поєднання інтуїтив. та логічного, її система образів та асоціацій створює напрочуд стійку рівновагу між розумінням цього світу та любов’ю до нього. Верлібри перекладено рос., англ., польс. та нім. мовами.
Рекомендована література
- Асатурян Н. «Саламандра» на тлі «Зів’ялого листя» // Світ молоді. 2002, 1 берез.;
- Мочернюк Н. Неповторність поетичного світу Марії Микицей: [про поет. зб. «Саламандра» і «У затінку шафранів»] // Зх. кур’єр. 2010, 11 берез.
Завантажити статтю
Людина 
 Volodimirivna.jpg)
