Микола (Пивоварів)

МИКО́ЛА (Пивоварів Микола; 1872, м. Лохвиця, нині Полтав. обл. — 1935, Він­ниця) — церковний діяч. Закін. Полтав. духовну семінарію (1902), С.-Пе­тербур. духовну академію. Душпастирював в Україні, під тиском звинувачень Синоду в неканоніч. роз­лучен­ні зрікся сану. 1921 поновлений у священиках укр. Церквою. 22 лютого 1922 за від­сутності митрополита Василя (Липківського) висвяч. у єпис­копи УАПЦ. Служив у м. Катеринослав (нині Дні­про), від 1924 — у Він­ниці. Діючи за вказівками Держ. політ. упр., 1926 ві­ді­йшов до ін­спіров. цим упр. Діяльної Христової Церкви. Згодом був єпис­копом в Одесі, м. Словʼянськ (нині Донец. обл.), Ніжин (нині Черніг. обл.). 1927 повернувся до УАПЦ. Від­тоді очолював Камʼянець-Поділ. церк. округу, водночас від 1929 — Проскурів., де йому вдалося помітно покращити становище УАПЦ завдяки лояльності до влади та під­тримки її ре­пресій щодо непокір. духівництва. 29 серпня 1929 за­арешт., через пів­року засудж. до 10-ти р. увʼязне­н­ня. Покара­н­ня від­бував у Сибіру (РФ). 1934 звільнений через хворобу.

Завантажити статтю