Микола (Пивоварів)
МИКО́ЛА (Пивоварів Микола; 1872, м. Лохвиця, нині Полтав. обл. — 1935, Вінниця) — церковний діяч. Закін. Полтав. духовну семінарію (1902), С.-Петербур. духовну академію. Душпастирював в Україні, під тиском звинувачень Синоду в неканоніч. розлученні зрікся сану. 1921 поновлений у священиках укр. Церквою. 22 лютого 1922 за відсутності митрополита Василя (Липківського) висвяч. у єпископи УАПЦ. Служив у м. Катеринослав (нині Дніпро), від 1924 — у Вінниці. Діючи за вказівками Держ. політ. упр., 1926 відійшов до інспіров. цим упр. Діяльної Христової Церкви. Згодом був єпископом в Одесі, м. Слов’янськ (нині Донец. обл.), Ніжин (нині Черніг. обл.). 1927 повернувся до УАПЦ. Відтоді очолював Кам’янець-Поділ. церк. округу, водночас від 1929 — Проскурів., де йому вдалося помітно покращити становище УАПЦ завдяки лояльності до влади та підтримки її репресій щодо непокір. духівництва. 29 серпня 1929 заарешт., через півроку засудж. до 10-ти р. ув’язнення. Покарання відбував у Сибіру (РФ). 1934 звільнений через хворобу.