Миколай (Могилевський)

МИКОЛА́Й (Могилевський Феодосій Никифорович; 09. 04. 1877, с. Комісарівка Верхньодніпров. пов. Катеринослав. губ., нині П’ятихат. р-ну Дніпроп. обл. — 25. 10. 1955, Алма-Ата, нині Алмати) — церковний діяч РПЦ. Закін. Катеринослав. духовні училище та семінарію (нині Дніпро), Моск. духовну академію зі ступ. канд. бого-слов’я (1911). Від 1903 мешкав у Ніловій пустині Твер. єпархії (Росія), де 1904 пострижений у монахи, а 1905 висвяч. на ієродиякона та ієромонаха. Був пом. інспектора Моск. духов. академії (1911–12) і Полтав. духов. семінарії (1912–13), інспектором Черніг. духов. семінарії (1913–16). У 1915 возвед. у сан ігумена. 1916–17 — настоятель Княже-Володимир. монастиря в м. Іркутськ (Росія) і зав. Іркут. учител. місіонер. школи у сані архімандрита. Від 1917 — перший виборний ректор Черніг. духов. семінарії. 1919 хіротонізов. на єпископа Стародубського, вікарія Черніг. єпархії; 1920–22 — єпископ Сосницький, вікарій Черніг. єпархії; від 1923 — єпископ Каширський, вікарій Тульс. єпархії (РФ). 1925 заарешт. і ув’яз­нений на 2 р. Після звільнення — єпископ Орловський (РФ). 27 липня 1932 заарешт., 7 грудня того ж року засудж. до 5-ти р. позбавлення волі. Покарання відбував у таборах у Сибіру. Від 1937 — на спокої, мешкав у Моск. обл. 1941 возвед. у сан архієпископа. 27 червня того ж року заарешт. і висланий у Казахстан. 1945 амністований. Відтоді — архієпископ Алма-Атинський і Казахстанський. 1955 возвед. у сан митрополита.

Завантажити статтю