Милоградсько-Підгірцівська культура

Визначення і загальна характеристика

МИЛОГРА́ДСЬКО- ПІД­ГІ́РЦІВСЬКА КУЛЬТУ́РА — археологічна культура. Датована 9–2 ст. до н. е. Ви­окремлена у 1950-і рр. О. Мельниківською як мило­град. культура серед па-мʼяток ран­нього заліз. віку Пд. Білорусі (за на­звою городища Мило­град у Гомел. обл.), тоді ж у Серед. Подні­провʼї В. Даниленко виявив памʼятки під­гірців. типу (за на­звою поселе­н­ня Під­гірці в Обухів. р-ні Київ. обл.). Нині остан­ні роз­глядають як локал. варіант М.-П. к. Її ареал охоплює Пд. Білорусь і пн. частину України між річками Горинь, Десна, Снов і вер­хівʼями Пд. Бугу. Памʼятки пред­ставлені городищами та поселе­н­нями, житла — землянками, напів­землянками та назем. спорудами пл. 12–16 м² (вогнища від­критого типу). Госп. ями 1,5 м у діаметрі глибиною до 0,5 м. Серед артефактів пере­важає кераміка (горщики кулястої або яйцеподіб. форми, часто орнаментовані), залізні вироби пред­ставлені знаря­д­дями праці та зброєю скіф. форм (пласкі вістря стріл), бронз. — знаря­д­дями праці, зброєю, прикрасами (ажурні шпильки та під­віски під­гірців. типу), виготовленими в технології лиття за вос­ковою моде­л­лю. Похова­н­ня здійснювали під курганами та на ґрунт. цвинтарях (інгумації, кремації в урні). У Серед. Подні­провʼї ві­домі ґрунт. інгумації з прикрасами під­гірців. типу. М.-П. к. виводять від лебедівської культури, а її носіїв асоціюють із племенами неврів, про які згадує Геродот (від­носять до прото-балто-словʼян). Памʼятки М.-П. к. зникли із просува­н­ням на цю тер. носіїв зарубинецької культури.

Літ.: Даниленко В. М. Дослідже­н­ня памʼяток під­гірцевського та бобрицького типів на Київщині в 1950 р. // Археол. памʼятки УРСР. К., 1956. Т. 6; Мельниковская О. Н. Племена Южной Белорус­сии в ран­нежелезном веке. Москва, 1967; Лошенков М. И. Городища мило­градской культуры на тер­ритории Беларуси. Минск, 2011.

Д. В. Ступак

Завантажити статтю