Милорадович Василь Петрович

МИЛОРА́ДОВИЧ Василь Петрович (крипт. — В. М.; 01(13). 01. 1846, с. Токарі, нині Лохвиц. р-ну Полтав. обл. — 1911, с. Литвяки, нині Лубен. р-ну Полтав. обл.) — фольклорист, етнограф, перекладач. Закін. юрид. факультет Харкiв. університету (1869), здобув ступ. канд. права. Працював пом. присяж. повiреного Полтав. окруж. суду, 1875–90 — мировим суддею Лубен. пов. Від 1890 — у відставці. Зiбрав на Полтавщинi значнi фольклорнi й етногр. матерiали. Осн. фольклорні публікації — «Народные обряды и пѣсни Лубенскаго уѣзда Полтавской губерніи, записанные въ 1888–1895 гг.» // «Сборникъ Харьковскаго историко-филологическаго общества», Х., 1897, т. 16; «Народная медицина въ Лубенскомъ уѣздѣ Полтавской губернiи» // «Кіевская старина», 1900, т. 63; «Житье-бытье лубенскаго крестьянина» // там само, 1904, т. 77. У 1899 за зб. «Казки і оповідання, записані в Лубенщині» (П., 1913) нагородж. сріб. медаллю Рос. геогр. товариства. Досліджував фольклорні витоки творчості М. Гоголя: «Къ вопросу объ источникахъ “Вія”» // «Кіевская старина», 1896, т. 54; «Этно-графический элемент въ повѣсти Гоголя “Заколдованное место”» // там само, 1897, т. 9. Вивчав місц. топоніміку, нар. медицину, укр. демонологію та ін. Писав вірші, займався поет. перекладами, які друкував у ж. «Лiтературно-науковий вiстник», «Нова громада», «Розвага», г. «Полтавскія губернскія вѣдомости», «Одесские новости», «Днепровская молва» та ін. Цiкавився фольклор. процесом за кордоном, виступав із рецензiями на збiрки, що з’явля-лися в європ. країнах. В антології «Українська муза» (К., 1908) опубл. його поезія «Душа рветься, зрина», переклади творів А. Фе-та («Ясна ніч», «Тільки стане примеркати»), А. Майкова («Не цілуй — углядить місяць»), Г. Гайне («Маврський каліф», «На Брокені»).

Завантажити статтю