МИ́РНИЙ Володимир Степанович (01. 11. 1935, с. Су­противна Балка, нині Новосанжар. р-ну Полтав. обл. — 21. 07. 2020, Полтава) — письмен­ник, пере­кладач. Член НСПУ (1973). Літ. премії ім. Панаса Мирного (1999), ім. Л. Бразова (2008), ім. І. Котляревського (2010), ім. В. Малика (2015). Закін. Львівський університет (1959). Учителював на Рівненщині та Полтавщині; 1969–73 — методист Полтав. обл. організації Укр. товариства охорони памʼяток історії та культури; 1973–91 — старший науковий спів­робітник Полтав. краєзн. музею; 1991–2000 — голова Полтав. обл. організації НСПУ. Дебютував віршем у чорнухин. рай. г. «Колгоспна праця» (1951, 1 січня). Творчість М. — це пере­важно громадян., пейзажна й інтимна лірика та лірична проза. Улюблені жанр. форми: вірші-медитації, сонети, байки, рубаї, хокку, оповіда­н­ня, новели, етюди, «образки». Основна тематика — село і його люди: краса укр. природи, люд. душ і, водночас, важка сучасна доля селянина. Написав низку поезій для дітей, видав для них свій проз. пере­клад франц. бестселера «Фантомас» (П., 1991). У кн. «Янголи ридали в небесах» (П., 2015), окрім худож. прози, вмістив літ.-крит. стат­ті про Г. Сковороду, Панаса Мирного, О. Ковіньку, В. Симоненка, Гр. Тютюн­ника, В. Лучука, М. Він­грановського, а також щоден­ник. нотатки із 2001–12-х рр. Пере­клав кілька творів О. Пушкіна, М. Лермонтова, Ф. Тютчева та ін. Окремі пое­зії М. пере­кладено рос. та болгар. мовами.