Миронов Юрій Олександрович
МИРО́НОВ Юрій Олександрович (29. 12. 1940, с. Фролово, нині Костром. обл., РФ — 08. 02. 2002, Миколаїв) — письменник. Член СП СРСР (1977), НСПУ (1985). Закін. Літ. інститут у Москві (1975). Працював на залізницях у РФ; 1991–2000 очолював Микол. відділ. НСПУ. Дебютував 1963 віршами в г. «Буйская правда» і «Южная правда». Герої поем і віршів М. — люди праці: залізничники, землероби, будівельники. Писав і на істор. тематику. Друкувався у багатьох відомих газетах, журналах, альманахах та колект. збірках, зокрема вірші про Миколаїв увійшли до зб. «Родники» (1980), «Вітер з лиману» (1988; обидві — Одеса). Остан. часом звертався до різних філософій життя. Його цікавила багатогранна енергет. картина Всесвіту, людина як частина Космосу. Підсумком твор. пошуків М. стала кн. «Зачем живем на белом свете?» (Н., 1993). Окремі його твори перекладені укр. та осетин. мовами.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Первый поезд. Красноярск, 1972; Гулкие параллели. О., 1977; Сила Севера. Москва, 1981; Магистраль. О., 1985; Вглядываясь в жизнь. О., 1988; Обо мне и о тебе, человек. О., 1988; Зов небес. Н., 1997; Космос по имени Сергий. Н., 2001; Под открытым небом. Н., 2003.
Рекомендована література
- Божаткин M. Стихи Юрия Миронова // Южная правда. 1963, 29 дек.;
- Бойченко В. Юрію Миронову — 50 // ЛУ. 1991, 4 лют.;
- Памяти товарища // Веч. Николаев. 2002, 9 фев.
Завантажити статтю
Людина 
