Миськів Христофор-Гавриїл

МИ́СЬКІВ Христофор-Гавриїл (19. 05. 1905, с. Слободніца Австро-Угорщина, нині Хорватія — 07. 06. 1973, м. Прудентополіс, шт. Парана, Бразилія) — церковний діяч. Батьки М. переїхали до Слободніци з Галичини. Закін. гімназію (1921). Здобував новіціат у Мукачів., Добромил. (нині Старосамбір. р-ну) і Кристиноп. (нині Червоноград, обидва — Львів. обл.) монастирях ЧСВВ. 7 квітня 1927 у Мукачів. монастирі склав довічні обіти, 21 вересня 1932 в Ужгороді єпископом О. Стойкою висвяч. на священика. Душпастирював на Закарпатті, де також став організатором і провідником осередків «Апостольства Молитви» (1933–34), «Борців Христа» і Товариства укр. катол. студентів св. Володимира (1937). Поглиблював знання у Карловому університеті й УВУ в Празі. Від 1938 — гол. капелан «Карпат. Січі». Остерігаючись репресій з боку угор. влади після ліквідації Карпат. України, у вересні 1939 емігрував до Бразилії. Продовжив душпастир. діяльність, зокрема у Прудентополісі при парафії св. Йосафата. Створив тут гуртки «Апостольства Молитви», 1940 заснував Катехиток Серця Ісусового Світський інститут. Тривалий час був прокуратором і економом ЧСВВ у Бразилії. Як місіонер виїжджав до Арґентини та Параґваю. Від 1969 мешкав у монастирі ЧСВВ.

Літ.: Отець Христофор Гавриїл Миськів, ЧСВВ: [Некролог] // Василіян. вісн. Ч. 11. Рим, 1972–73.

Ф. Процек