Митрофан (Русинов)

Визначення і загальна характеристика

МИТРОФА́Н (Русинов Євлампій Володимирович; 10(22). 10. 1881, слобода Казинка, нині с. Велика Казинка Воронез. обл., РФ — 23. 06. 1938, побл. Полтави) — церковний діяч РПЦ. Брат архієпископа Тихона (Русинова). Закін. Павлов. духовне училище (Росія, 1898), Воронез. духовну семінарію (1904), Петрогр. духовну академію зі ступ. канд. богослов’я (нині С.-Петербург, 1915). Викладав у Воронез. духов. семінарії (1916–18). У 1923 приєднався до обновленців і був хіротонізов. на єпископа Лукоянівського, вікарія Нижньогород. єпархії; 1924 приніс покаяння патріарху Тихону (Бєла­віну), рукопоклад. на єпископа Болховського, вікарія Орлов. єпархії. У грудні 1924 заарешт., у березні 1925 звільнений. У грудні того ж року став одним з інціаторів григоріан. розколу, чл. Тимчас. вищої церк. ради. Відтоді — єпископ Валуйський, згодом — управляючий Воронез. єпархії у юрисдикції Тимчас. вищої церк. ради. 1932 приніс покаяння митрополиту Сергію (Страгородському). Від 1933 — єпископ Старооскольський; від вересня 1937 — єпископ Полтавський (його попередником був брат). 26 лютого 1938 за­арешт., 23 квітня того ж року за звинуваченням у підготовці терорист. акцій, диверсій і зброй. повстання проти рад. влади засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1990.

Завантажити статтю