Митрофан (Симашкевич)

Визначення і загальна характеристика

МИТРОФА́Н (Симашкевич Митрофан Васильович; 23. 11. 1845, с. Голодьки Літин. пов. Поділ. губ., нині Хмільниц. р-ну Вінн. обл. — 28. 07. 1933, м. Новочеркаськ, нині Ростов. обл., РФ) — церковний діяч РПЦ. Закін. Поділ. духовну семінарію (м. Кам’янець-Подільсь­кий, нині Хмельн. обл., 1864), С.-Петербур. духовну академію (1869). У 1871 здобув ступ. канд. богослов’я, 1875 захистив магістер. дис. «Пророчество На­ума о Ниневіи: Экзегетическое изслѣдованіе съ очеркомъ исторіи Ассирийскаго государства и историко-­критическимъ решеніемъ вопроса о происхожденіи книги пророка Наума». Викладав у Поділ. духов. семінарії: від 1877 — проф. і ректор (у тому ж році висвяч. у сан протоієрея). Як чл. Поділ. істор.-статист. комітету допомагав 1869–70 у проведенні великої комплекс. етногр. експедиції з вивчення Поділ. губ. під керівництвом П. Чубинського. Співпрацював 1873–76 з Пд.-Зх. відділом Рос. геогр. товариства у Києві, підтримував наук. зв’язки (на ґрунті вивчення Поділля) з М. Драгомановим, П. Кулішем, В. Антоновичем та ін. діячами укр. нац. відродження. Редагував «Подольскія епархіальныя вѣдомости», ініціював видання від 1876 «Трудов…» Поділ. єпархіал. істор.-статист. комітету. Співзасн. «Сбор- ника свѣдѣній о Подольской губерніи» (1880). Від 1884 — ректор Донської духов. семінарії (м. Ростов-на-Дону, Росія). Залишався дійс. чл. Поділ. єпархіал. істор.-статист. комітету, 1890 передав новоствор. істор. музею в Кам’янці-Подільському оригінал. грамоту 1654 польс. короля Яна ІІ Казимира Смотриц. домінікан. монастирю та низку ін. раритет. документів, листувався з краєзнавцями Поділля. 1904 прийняв чернечий постриг, возвед. у сан архімандрита, 1906 хіротонізов. на єпископа Чебоксарського, вікарія Казан. єпархії. Від 1907 — єпископ Пензенський і Саранський; від 1915 — архієпископ Донський і Новочеркаський. 1919 возвед. у сан митрополита. 1923 за­арешт. більшовиками і висланий у Сибір, 1925 повернувся у Новочеркаськ. Перейшов у т. зв. григоріан. розкол у РПЦ, де зберіг за собою титул митрополита Донського і Новочеркаського. Автор низки праць з історії Поділ. губ., зокрема «Римское католичество и его іерархія въ Подоліи» (1872), «Исто­рико-гео­графическій очеркъ Подоліи» (вып. 1–2, 1875–76), «Указатель историко-­археоло­гическихъ достопримечательностей Подоліи» (1884; усі — Ка­м’янець-­Подільський), а також багатьох публікацій у г. «Подольскія епархіальныя вѣдомо­сти» і «Подольскій листокъ».

Завантажити статтю