Митрофан (Симашкевич)

МИТРОФА́Н (Симашкевич Митрофан Васильович; 23. 11. 1845, с. Голодьки Літин. пов. Поділ. губ., нині Хмільниц. р-ну Вінн. обл. — 28. 07. 1933, м. Новочеркаськ, нині Ростов. обл., РФ) — церковний діяч РПЦ. Закін. Поділ. духовну семінарію (м. Камʼянець-Подільсь­кий, нині Хмельн. обл., 1864), С.-Петербур. духовну академію (1869). У 1871 здобув ступ. канд. богословʼя, 1875 захистив магістер. дис. «Пророчество На­ума о Ниневіи: Экзегетическое изслѣдованіе съ очеркомъ исторіи Ас­сирийскаго государства и историко-­критическимъ решеніемъ во­проса о происхожденіи книги пророка Наума». Викладав у Поділ. духов. семінарії: від 1877 — проф. і ректор (у тому ж році висвяч. у сан протоієрея). Як чл. Поділ. істор.-статист. комітету допомагав 1869–70 у проведен­ні великої комплекс. етногр. екс­педиції з ви­вче­н­ня Поділ. губ. під керівництвом П. Чубинського. Спів­працював 1873–76 з Пд.-Зх. від­ділом Рос. геогр. товариства у Києві, під­тримував наук. звʼязки (на ґрунті ви­вче­н­ня Поді­л­ля) з М. Драгомановим, П. Кулішем, В. Антоновичем та ін. діячами укр. нац. від­родже­н­ня. Редагував «Подольскія епархіальныя вѣдомости», ініціював ви­да­н­ня від 1876 «Трудов…» Поділ. єпархіал. істор.-статист. комітету. Спів­засн. «Сбор- ника свѣдѣній о Подольской губерніи» (1880). Від 1884 — ректор Донської духов. семінарії (м. Ростов-на-Дону, Росія). Залишався дійс. чл. Поділ. єпархіал. істор.-статист. комітету, 1890 пере­дав ново­створ. істор. музею в Камʼянці-Подільському оригінал. грамоту 1654 польс. короля Яна ІІ Казимира Смотриц. домінікан. монастирю та низку ін. раритет. документів, листувався з крає­знавцями Поді­л­ля. 1904 прийняв чернечий постриг, во­звед. у сан архімандрита, 1906 хіротонізов. на єпис­копа Чебоксарського, вікарія Казан. єпархії. Від 1907 — єпис­коп Пензенський і Саранський; від 1915 — архі­єпис­коп Донський і Новочеркаський. 1919 во­звед. у сан митрополита. 1923 за­арешт. більшовиками і висланий у Сибір, 1925 повернувся у Новочеркаськ. Пере­йшов у т. зв. григоріан. роз­кол у РПЦ, де зберіг за собою титул митрополита Донського і Новочеркаського. Автор низки праць з історії Поділ. губ., зокрема «Римское католичество и его іерархія въ Подоліи» (1872), «Исто­рико-гео­­графическій очеркъ Подоліи» (вып. 1–2, 1875–76), «Указатель историко-­археоло­гическихъ досто­примечательностей Подоліи» (1884; усі — Ка­мʼянець-­Подільський), а також багатьох публікацій у г. «Подольскія епархіальныя вѣдомо­сти» і «Подольскій листокъ».