МИХАЄ́ВИЧ Микола Андрі­йович (26. 04 (09. 05). 1906, с. Овзичі Кобрин. пов. Гроднен. губ., нині Іванов. р-ну Брест. обл., Білорусь — 11. 04. 1993, Харків) — письмен­ник. Член літ. групи «Трактор» (1929–30), Спілки селян. письмен­ників «Плуг» (1930). Народився у сімʼї пастуха, із 7-ми р. у на­ймах. У роки 1-ї світової вій­ни еваку­йов. у Калуз. губ. (Росія), пас худобу в поміщика (1915–18), потім повернувся у рідні краї, що згодом ві­ді­йшли до Польщі. 1920 втік на рад. територію. Тоді ж почав писати рос. та білорус. мовою. Дебютував 1929 віршем «Пастушка» та оповідан­ням «Хлеб» у літ. додатку до харків. г. «Наймит». 1926–28 працював у радго­спі, на Первухин. цукр. заводі (смт Гути Богодухів. р-ну Харків. обл.). 1930 пере­їхав на Пн. Кавказ, був заст. гол. ред. кра­йового укр. часопису «Червона газета» (м. Ростов-на-Дону, РФ). Спів­засн. Пн.-Кавказ. кра­йової Асоц. укр. пролетар. і селян. письмен­ників (1930–32), на 1-й кра­йовій конф. цієї Асоц. (Москва; Ростов-на-Дону, 1931) виголосив доповідь «Наші шляхи та зав­да­н­ня». 1931 екс­терном закін. укр. від­діл. Краснодар. пед. ін­ституту (РФ). Від­тоді — відп. ред. сектору нац. меншин кра­йового видавництва «Север­ный Кавказ», чл. редколегії укр. громад.-політ. й літ. часопису «Ленінським шляхом» (Ростов-на-Дону, 1931). У серпні–вересні 1932 був під­даний ідеол. цькуван­ню в «Червоній газеті» і «Літературній газеті» (Харків), після чого 18 р. його творів не публікували, працював на виробництві. Після 2-ї світової вій­ни мешкав у Харкові, за­ймався журналіст. діяльністю. 1959 був делегатом 1-го Всесоюз. зʼ­їзду СЖ СРСР. У 1-й пол. 1960-х рр. — гол. ред. Харків. обл. видавництва. У Ростові-на-Дону та Кубані заявив про себе як укр. автор творів про громадян. війну на Пд. Росії та боротьбу земляків-білорусів проти польс. поміщиків: повісті «Станичні за­грави» (Рос­тов-на-Дону, 1930; Харків; Одеса, 1932), «Пере­коп», «Вогні в Поліс­сі» (обидві — Москва; Рос­тов-на-Дону, 1931), зб. віршів «Антени» та «Демʼян Бреславський» (обидві — Ростов-на-Дону, 1932). Писав агітац. матеріали, які пропагували зав­да­н­ня і темпи пере­будови села: «Руки короткі. Агітаційна пʼєса [на 3 дії] до пере­виборів рад» (1931), «Колгосп: пісен­ник-декляматор» (1931, спів­­авт.), нарис «Ударники» (1932). Окремі твори М. вміщено у кн. «До тебе, світе... Українська література Берестейшини: проза, поезія і публіцистика» (К., 2003).