Михайлівка

МИХА́ЙЛІВКА — село Апостолівського ра­йону Дні­пропетровської області. 2015 Михайлів. сільс. раду (під­порядк. села Катеринівка, Михайло-Заводське та Широчани) при­єд­нано до Апостолів. міської обʼєд- наної територіал. громади. М. знаходиться на р. Камʼянка (притока Базавлука, бас. Дні­пра), за 121 км від обл. центру, 17 км від райцентру та 10 км від залізнич. ст. Жовтокамʼянка. Площа 7,59 км². За пере­писом насел. 2001, у М. проживали 1513 осіб; станом на 2015 — 1332 особи; пере­важно українці. Досліджені похова­н­ня доби бронзи (кургани Дзигина, Довга, Пів­нева) та кочівників 11–14 ст. У цій місцевості від­бувалися бої між козац. і татар. загонами. Тут збереглися козац. могили. Село засн. на поч. 19 ст. Згодом М. стала волос. центром Херсон. пов. Херсон. губ. 1886 було 148 дворів, мешкали 879 осіб, функціонували Трьохсвятител. церква (зруйнована за наказом комуніст. влади) та земська станція. На­прикінці 19 — на поч. 20 ст. діяли церк.-парафіял. і земська школи. Навколишні землі належали поміщикам Синельникам і графам Воронцовим-Дашковим. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Михайлівці чинили опір встановлен­ню більшовизму. 1919–25 — у складі Катеринослав. губ.; 1919–23 — Криворіз. пов.; 1923–30 — Криворіз. округи; від 1932 — Дні­проп. обл. 1923–25 — райцентр. 1923 норвез. поляр. дослідник Ф. Нансен створив у СРСР 2 показ. дослідні с.-г. станції — у М. і на Поволжі (с. Росташі, нині Саратов. обл., РФ). У кожну з них вклав майже по 10 тис. фунтів стерлінгів з Нобелів. премії миру, що отримав 1922 за репатріацію військовополонених. Восени 1923 та навесні 1924 михайлів. поля вже обробляли десятками тракторів «Фордзон». Сюди привезли сучасні диск. борони, сівалки, молотарки тощо. Робітникам видавали спец. одяг, їм платили заробітну плату. Функціонувала школа механізаторів. Також були створ. кін­ний (зокрема вирощував скак. рисаків) і молокоперероб. заводи. 1927 після втрати чин­ності договору Ф. Нансен пере­дав Михайлів. показ. дослідну с.-г. станцію уряду УСРР. Від­тоді — показ. насін­нєвий радгосп ім. Ф. Нансена (1953–66 — «Про­грес»), що 1966 реорганізували на Михайлів. птахофабрику. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, за­знали сталін. ре­пресій. Від серпня 1941 — під нім.-фашист. окупацією. На поч. лютого 1944 під час визволе­н­ня села загинули понад 200 рад. воїнів. На брат. могилі споруджено мемор. комплекс. Нині працюють понад 10 с.-г. під­приємств, зокрема й ім. Ф. Нансена, що вирощує зерн., тех., овочеві, баштан­ні та ін. культури, ягоди, смородину, за­ймається садівництвом. У М. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; амбулаторія. Діють реліг. громади УПЦ КП (церква св. Михаїла) і християн віри євангельської; у Михайло-Заводському (церква Різдва Богородиці) та Широчанах (церква ікони Божої Матері «Живоносне джерело») — УПЦ МП. Серед видат. уродженців — журналіст Ю. Семенко та Герой Радянського Союзу Є. Биковський.

Завантажити статтю