Михайлов Іван Адріанович
Визначення і загальна характеристика
МИХА́ЙЛОВ Іван Адріанович (29. 12. 1891, м. Нерчинськ, нині Забайкал. краю, РФ — 30. 08. 1946, Москва) — громадсько-політичний діяч. Народився у сім’ї кубан. козака, засланого у Нерчинськ за членство у рев. організації. Закін. гімназію в Одесі (1909) та С.-Петербур. університет (1913), де був залишений для підготовки до професор. звання. 1908 вступив до партії есерів. 1912–15 — секр. чл. Держ. думи Росії А. Шингарьова, після Лютн. революції 1917 працював у мін-ві фінансів Тимчас. уряду. На поч. 1918 переїхав у м. Омськ (Росія). У червні 1918 — серпні 1919 — міністр фінансів Всерос. уряду адмірала О. Колчака. Від 1920 — на еміграції у м. Харбін (Маньчжурія, нині Китай), де заснував і очолив екон. бюро при упр. Китай.-Сх. залізниці. Також видавав часопис «Manchurian economic review», сприяв публікації г. «Заря», «Харбинское время». 1924 заарешт. китай. владою (ймовірно, під впливом більшовиків), майже 2 р. провів в ув’язненні. Від 1926 — радник упр. Пд.-Маньчжур. залізниці; після окупації 1932 Маньчжурії япон. військами — політ. радник Япон. військ. місії у Харбіні. Прихильно ставився до українців, сприяв налагодженню контактів укр. організацій із япон. владою, зокрема поверненню конфісков. китай. владою будівлі Укр. нац. дому. На поч. 1933 запропонував запровадити у г. «Харбинское время», яку редагував, сторінку «Украинская жизнь». Зі вступом на тер. Маньчжурії рад. військ 1945 заарешт. і вивезений до СРСР, 30 серпня 1946 засудж. до розстрілу.