Михайлов Павло Олександрович
Визначення і загальна характеристика
МИХА́ЙЛОВ Павло Олександрович (1878, м. Борисоглєбськ Тамбов. губ., нині Воронез. обл., РФ — 09. 10. 1962, Франція) — публіцист, правознавець. Навч. на юрид. факультеті Моск. університету, звідки 1897 відрах. за участь у студент. заворушеннях, закін. Новорос. університет в Одесі, де потім працював на каф. кримінал. права, був зав. юрид. кабінету. У 1900-і рр. познайомився з І. Буніним, увійшов до його найближчого оточення. Брав участь в «четвергах» Товариства пд.-рос. художників. Після 1917 — викладач Одес. інституту нар. господарства. 1922 заарешт. і разом із групою інтелігенції Москви й Петрограда (нині С.-Петербург) висланий за кордон. Жив у Франції, переважно у Парижі. Викладав на юрид. факультеті рос. відділ. при Париз. університеті й у Франко-рос. інституті. Багато років входив до складу Рос. академ. групи у Франції, був заступник голови.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Размышления у врат Нового Града // Новый град (Париж). 1933. № 6; П. А. Михайлов — А. В. Флоровскому // Диаспора. Новые материалы. Париж; С.-Петербург, 2002. Вып. 3; Письмо к Б. С. Нилус // Дерибасовская — Ришельевская: Альм. О., 2002. Вып. 1.
Завантажити статтю
Людина 
