МИХАЙЛЮ́К Іван Андрі­йович (09. 09. 1906, с. Тростянець, нині Снятин. р-ну Івано-Фр. обл. — 28. 07. 1988, там само) — письмен­ник, журналіст. Член СПУ (1956). Учасник 2-ї світової вій­ни. Бо­йові нагороди. Освіту здобував самотужки. 1928 почав писати вірші та оповіда­н­ня, які друкував у ж. «Вікна», «Нові шляхи» та альманасі «Поцейбіч». Після закри­т­тя «Вікон» був чл. літ.-громад. організації пролетар. письмен­ників «Горно». Редагував і видавав у Коломиї ж. «Плуг» (1932–33) і «Зеркало» (1935–36), ви­ступав на сторінках коломий. г. «Голос Поку­т­тя», «Селянська літературна сторінка», в альманасі «Світ праці». За рев. журналіст.-видавн. діяльність М. неодноразово за­арештовували. Від 1939 — нар. учи­тель, працював бібліотекарем у рідному селі. Після вій­ни продов­жував друкуватися у періодиці. Автор багатьох новел, оповідань та віршів. Провід­ні мотиви творчості, на яку знач. вплив справив В. Стефаник, — спів­чу­т­тя до селян-бідняків, боротьба за соц. справедливість. М. залишив спогади про В. Стефаника, П. Козланюка, Я. Галана.