Михнівка
МИХНІ́ВКА — історична місцевість. До 1963 — окрема адм. одиниця, село, відтоді — вулиця у с. Дубровиця Видричів. сільс. ради Камінь-Кашир. р-ну Волин. обл. Знаходиться за 0,5 км від р. Турія (притока Прип’яті, бас. Дніпра), за 5 км від райцентру та залізнич. ст. Камінь-Каширський. Довжина бл. 300 м. На вулиці М. мешкає понад 60 осіб, із яких 40 є насельниками Михнівського Свято-Стрітенського жіночого монастиря УПЦ МП. Засн. на поч. 17 ст. як окреме поселення волин. шляхтичем Філоном Єловицьким. Згодом отримало назву Філонів; польс. король Владислав ІV надав Маґдебур. право (1831 ліквідоване). У 2-й пол. 17 ст. після смерті Єловицького містечко перейменовано на М. (можливо, від чол. імені Михнів). Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. Після 3-го поділу Польщі 1795 М. відійшла до Рос. імперії. 1842 поміщик С. Піотрошевський, остан. власник М., виселив місц. мешканців (бл. 500 осіб) за небажання відбувати панщину. У 2-й пол. 19 ст. — мале містечко Ковел. пов. Волин. губ. На поч. 20 ст. було бл. 30 дворів, мешкали понад 200 осіб. За Ризьким мирним договором 1921 М. знову увійшла до Польщі. Від 1939 — у складі УРСР. Від червня 1941 до квітня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. у околицях М. вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА.
Рекомендована література
- Денисюк В. Літопис Камінь-Каширщини: Істор.-краєзн. нарис. 2001;
- Пась Н. Камінь-Каширське Полісся. З історії краю. 2012 (обидві — Луцьк).
Завантажити статтю
Історичні місця 
