Мицьо Мирон
МИ́ЦЬО Мирон (псевд. — Дух; 24. 04. 1925, с. Полонна, нині Підкарп. воєводства, Польща — 31. 01. 2017, США) — учасник національно-визвольного руху, громадський діяч. Брав участь у діяльності підпілля ОУН–УПА на Лемківщині, деякий час був чл. теренової підпіл. мережі р-ну, згодом — чл. особистої охорони генерала УПА Д. Грицая; 1945–47 — командир зв’язку та розвідки IV р-ну надрайону «Бескид». Восени 1946 разом із групою повстанців через тер. Чехословаччини перейшов до Австрії, де був затриманий поліцією та переданий органам рад. контррозвідки. 8 січня 1948 засудж. до 15-ти р. табрів і 5-ти р. заслання. Покарання відбував у Сибіру (РФ), входив до підпіл. осередку ОУН. 1956 звільнений, як польс. громадянин виїхав до Польщі. 1960 емігрував до США. Голова (від 1965) 42-го відділу Організації оборони чотирьох свобід України, чл. Товариства вояків УПА ім. генерал-хорунжого Т. Чупринки, Організації оборони Лемківщини. Засн. (1978), голова (до 1993), почес. голова Фундації дослідж. Лемківщини, гол. завдання якої — збереження та популяризація історії і культури лемків. Після 1991 неодноразово відвідував Україну. Автор спогадів «Дві трагічні пригоди на Лемківщині» (1961; опубл. у часописі «Лемківщина», 1990, Ч. 4), «Мої перші та останні дні у повстанських рядах на рідній Лемківщині» (підготував Б. Гук; опубл. у г. «Наше слово», 2014, № 52; 2015, № 1).
Рекомендована література
- Відійшов у засвіти Мирон Мицьо // Нація і держава. 2017. № 2.
Завантажити статтю
Людина 
