МИ́ЦЬО Мирон (псевд. — Дух; 24. 04. 1925, с. Полон­на, нині Під­карп. воєводства, Польща — 31. 01. 2017, США) — учасник національно-визвольного руху, громадський діяч. Брав участь у діяльності під­пі­л­ля ОУН–УПА на Лемківщині, деякий час був чл. теренової під­піл. мережі р-ну, згодом — чл. особистої охорони генерала УПА Д. Грицая; 1945–47 — командир звʼязку та роз­відки IV р-ну надра­йону «Бе­скид». Восени 1946 разом із групою пов­станців через тер. Чехо­словач­чини пере­йшов до Австрії, де був затриманий поліцією та пере­даний органам рад. контр­розвідки. 8 січня 1948 засудж. до 15-ти р. табрів і 5-ти р. засла­н­ня. Покара­н­ня від­бував у Сибіру (РФ), входив до під­піл. осередку ОУН. 1956 звільнений, як польс. громадянин ви­їхав до Польщі. 1960 емігрував до США. Голова (від 1965) 42-го від­ділу Організації оборони чотирьох св­обід України, чл. Товариства вояків УПА ім. генерал-хорунжого Т. Чу­принки, Організації оборони Лемківщини. Засн. (1978), голова (до 1993), почес. голова Фундації дослідж. Лемківщини, гол. зав­да­н­ня якої — збереже­н­ня та популяризація історії і культури лемків. Після 1991 неодноразово від­відував Україну. Автор спогадів «Дві трагічні пригоди на Лемківщині» (1961; опубл. у часописі «Лемківщина», 1990, Ч. 4), «Мої перші та остан­ні дні у пов­станських рядах на рідній Лемківщині» (під­готував Б. Гук; опубл. у г. «Наше слово», 2014, № 52; 2015, № 1).