Міграція робочої сили
Визначення і загальна характеристика
МІГРА́ЦІЯ РОБО́ЧОЇ СИ́ЛИ — переміщення працездатного населення з одних населених пунктів в інші зі зміною місця проживання та місця прикладання праці незалежно від тривалості, регулярності та мети. Її обумовлюють безробіття, низький рівень життя, різниця у соц.-екон. умовах, високий рівень віднос. перенаселення у країнах зі сповільненими темпами розвитку, накопичення капіталу та потреба в додатк. дешевій робочій силі у країнах з більш інтенсив. темпами розвитку (міграція відбувається, як правило, з менш розвинутих регіонів або країн у більш розвинуті). М. р. с. — складний процес, що виконує важливі екон. та соц. функції в житті суспільства й окремої людини, зокрема забезпечує поєднання територіально розподілених (по країнах, континентах, регіонах усередині країн) природ. ресурсів та засобів виробництва з робочою силою, сприяє задоволенню потреб насел. в отриманні роботи, житла, соц.-профес. мобільності, зміні соц. статусу, ін. характеристик життєвого стану тощо. Розрізняють зовн. (міжконтинентал., міждерж.) і внутр. (міжрегіон. всередині країни, між містами, сільс. місцевістю та ін.) М. р. с., зумовлені впливом низки чинників екон. та неекон. характеру. Екон. чинниками є різні рівні екон. розвитку країн, стан нац. ринку праці, структурна перебудова економіки, розвиток НТП, вивіз капіталу; неекон. — політико-правові, нац., реліг., расові, сімейні обставини. В останні десятиріччя на розвиток міграц. процесів впливають також екол., освітньо-культурні, психол. та етнічні фактори. Все переміщення насел. відносно кожної території складається з двох потоків: еміграц.та імміграц. (див. Еміграція, Імміграція), різницю між ними називають міграц. сальдо. За термінами переміщення розрізняють безповоротну (зміна місця проживання назавжди), тимчас. (зміна місця проживання на тривалий, але визначений термін), сезонну (напр., пов’язану із с.-г. роботами), маятник. (регулярні, постійні поїздки) М. р. с.