Міжнародна рада з питань охорони пам’яток і визначних місць

МІЖНАРО́ДНА РА́ДА З ПИТА́НЬ ОХОРО́НИ ПАМ’ЯТО́К І ВИЗНАЧНИ́Х МІСЦЬ – неурядова організація. Абревіатурне позначення ІКОМОС походить від англ. назви Interna-tional Council of Monuments and Sites. Засн. 1965 з метою забезпечення захисту і збереження пам’яток історії та культури, штаб- квартира розташ. у Парижі. Об’єднує фахівців різних спеціальностей, яких залучають до роботи зі збереження істор. пам’я-ток та визнач. місць. Рада проводить роботу з вдосконалення засобів захисту культурної спадщини на міжнар. рівні, розробляє стратегію захисту пам’яток та стимули для заохочення громадськості багатьох країн до збереження істор.-культур. надбання. За час діяльності ІКОМОС проведено 19 ген. асамблей у різних країнах світу. На останній, що відбулася 11–15 грудня 2017 у Нью-Делі, обрано нове кер-во: президент Т. Коно (Японія), ген. секр. П. Філліпс (Австралія), ген. казначей Л. Робінсон (Пд.-Афр. Респ.) і віце-президенти з країн Європи, Азії, Америки. У системі ІКОМОС діють 28 спеціалізованих міжнар. комітетів, зокрема з нар. архітектури, з культур. туризму, з теорії та філософії консервації та реставрації культур. спадщини, з істор. міст і поселень, з інтерпретації та презентації пам’ятни-ків, зі спадщини земляної архітектури, з упр. археол. спадщиною, з культур. маршрутів, з нематеріал. культур. спадщини, з підготовки кадрів, з реліг. і ритуал. місць. До складу ІКОМОС входить 106 нац. комітетів, які представляють у 151 країні 9,5 тис. фахівців зі збереження і дослідж. проблем консервації та реставрації різних видів й типів пам’яток, менеджерів у галузі охорони пам’я-ток, туризму, спеціалістів з економіки, пам’яткоохорон. законодавства, сейсмології. У програмах Ради пріоритетне місце посідає реконструкція, реставрація, консервація пам’яток. Вона ухвалила низку документів, визначал. для пам’яткоохорон. науки і практики – Флорентій. (1981), Вашинґтон. (1987), Лозанн. (1990), Новозеланд. (1992), Ризьку (2000) хартії та ін.; розробила рекомендації і резолюції про умови включення сучас. забудови у межі давніх архіт. ансамблів, консервації малих істор. міст тощо; видає щорічник «Monumentum» і як консультатив. орган плідно співпрацює з ЮНЕСКО. З ініціативи ІКОМОС ЮНЕСКО на 22-й Ген. конф. 1983 встановила 18 квітня Міжнар. днем охорони пам’яток; 2018 оголошено роком Європ. культур. спадщини. За часів СРСР укр. дослідники культур. спадщини працювали у рад. комітеті ІКОМОС, до складу якого входили 20 чл. – представників союз. республік. У різні роки чл. від УРСР були І. Ігнаткін, Ю. Нельговський, Ю. Асєєв, Л. Прибєга, І. Могитич. 1991 дійс. чл. міжрегіон. комітету ІКОМОС обрані П. Толочко, А. Антонюк, Н. Слі-пченко, чл.-кор. – В. Отченашко, І. Іваненко, Л. Скорик, В. Швець, У. Піхурко, В. Урбанович. Охорони пам’яток історії та культури Українське товариство увійшло до складу ІКОМОС як чл.-бла-годійник. На поч. 1990-х рр. Україна приєдналася до цієї міжнар. організації як незалежна держава: 1992 проведено установчі збори, 1993 виконком ІКОМОС у Парижі визнав статут Укр. комітету ІКОМОС (зареєстр. 1994, від 2008 – Укр. нац. комітет ІКОМОС). До його складу входять понад 200 індивід. (серед почес. – В. Ачкасова, Ю. Ліхой, Є. Тиманович, П. Тронько) і колективні чл.: благодій. фонд «Збереження істор.- архіт. спадщини Львова», Державний історико-архітектурний заповідник у м. Жовква, творча архіт. майстерня Ю. Лосицького, інститут «Київпроектреставрація». Укр. нац. комітет ІКОМОС організовує міжнар. конф. і семінари, готує матеріали для номінації пам’яток історії та культури до поперед. Списку всесвіт. спадщини ЮНЕСКО; його чл. проводять експертні оцінки проектів консервації, реставрації, охорони і використання об’єктів культур. спадщини (напрацьована значна нормативна база із захисту та збереження нерухомих пам’яток історії та культури). Виходить «Вісник Українського комітету ICOMOS». Президенти: М. Яковина (2007–16), М. Гайда (від 2016).

Літ.: Богуславский М. М. Международная охрана культурных ценностей. Москва, 1979; Праці центру пам’яткознавс-тва. Вип. 1. [Б. м.], 1992; Прибєга Л. ICOMOS: сторінки історії // Вісн. Укр. комітету ІСОМОS. 2007. № 1; Титова О. М. Звітно-виборчі збори українського комітету ІСОМОS // Там само; Icomos Ukraine. Український національний комітет: Зб. док. і мат. К., 2008.

Т. І. Катаргіна

Рекомендована література