Микитенко Борис Потапович
МИКИТЕ́НКО Борис Потапович (21. 01. 1939, с. Біленченківка Гадяц. р-ну Полтав. обл. — 19. 11. 2002, Київ) — скульптор. Батько В. Микитенка. Член НСХУ (1973). Закін. Київський художній інститут (1964; майстерня О. Олійника). Відтоді працював на Київ. живописно-скульптур. комбінаті; від 1990 — на творчій роботі. Учасник всеукр., всесоюз., зарубіж. мистецьких виставок від 1965. Для творчості М. характерні реаліст. форма, глибина ідей. змісту, пластична виразність, лаконічність. Гол. теми — мужність і зрада, любов і ненависть, війна і мир. Автор станк. скульптур. композицій, портретів сучасників і культурно-істор. діячів, рельєфів, пам’ятників у стилі соцреалізму. Згодом класичну скульптурну традицію поєднував із пошуком сучас. засобів худож. виразності. Використовував склоцемент, мідь, оргскло, гіпс.
Додаткові відомості
- Основні твори
- станк. композиції — «На сторожі Миру» (1965), «Молодість», «Вершники» (обидва — 1968), «Студент» (1970), «Студентка» (1971), «Допризовник», «Пам’яті батьків», «Ветеран міліції Н. Бабенко» (усі — 1972), «Мати» (1974), «Герой Радянського Союзу М. Волков» (1975), «Мати-героїня» (1976), «Старшина міліції Ф. Якуба» (1977), «М. Грушевський», «О. Парубок», «Єва» (усі — 1990-і рр.), «Берегиня» (1996), «Лелека» (1997), «Т. Шевченко» (1998); рельєф «Монтажники» (1973); мемор. ансамбль «Пагорб Слави» (Черкаси, 1977, співавт.); пам’ятники — підпільникам, які загинули в боротьбі (с. Кримка Первомай. р-ну Микол. обл., 1986), воїнам та місц. жителям, які полягли в боях 2-ї світової війни (м. Золотоноша Черкас. обл., 1988).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
