МИКИТЮ́К Іван Васильович (05. 07. 1948, с. Задубрівці Снятин. р-ну Стані­слав., нині Івано-Фр. обл.) — скульптор. Заслужений діяч мистецтв України (2001). Професор (2002). Член НСХУ (1988). Премія Між­нар. бієнале «Ім­преза» (Івано-Франківськ, 1989). Закін. Львів. ін­ститут прикладного та декоративного мистецтва (1978; викл. Д. Довбошинський, Д. Крвавич, З. Флінта). Від­тоді працює у ньому (нині АМ): від 2002 — професор кафедри скульптури. Учасник обл., всеукр., між­нар. мистецьких ви­ставок і пленерів від 1976. Персон. — у Львові (1998, 2003, 2008). Уникнув руйнів. впливу рад. ідеол. системи, не ви­знавав догматів у виборі тематики, від­кидав монументалізацію форм, стандартні «рецепти» у композиц. схемах, фальшиву героїзацію «типових» образів. М. приваблювала скульп­турна площина малих форм, жанр. композиції, нац. тематика, формал. екс­перименти, емоції і витончені психол. нюанси люд. натури. Не ідеалізуючи образів, надає їм яскравої індивідуал. характеристики, прагнучи за зовн. простотою, деформацією облич, досягти внутр. духов. краси, втіле­н­ня нар. мудрості. Водночас професійно володіє традиц. реаліст. школою, що реалізована в увічнен­ні видат. по­статей, істор. подій. Використовує камінь, бронзу, гальванопластику, дерево, чо-рнодимлену кераміку. Автор ст. «Мистецька спадщина УСС (1914–1920 рр.)» // «Вісник Львівського ін­ституту прикладного та декоративного мистецтва» (1993, вип. 4), «Лев Ґец: творчий громадянський шлях» // «Мистецтво­­знавчий авто­граф» (Л., 2016, вип. 11).