Миколаїв

МИКОЛА́ЇВ  — місто районного значення Львівської області, райцентр. Микол. міськраді підпорядк. с. Заклад і с-ще Липівка. Знаходиться на лівому березі Дністра, за 45 км від обл. центру та за 3 км від залізнич. ст. Миколаїв-Дністровський. На сх. околиці міста (колиш. присілок Радів, нині вул. Т. Шевченка) — ботан. пам’ятка природи місц. значення дендрарій «Радів» (статус від 1989, площа 3,4 га, перебуває у віданні Розділ. лісництва Стрий. лісгоспу). Пл. міста 5 км². За переписом насел. 2001, проживали 14 801 особа (складає 105,7 % до 1989); станом на 1 січня 2017 — 14 915 осіб; переважно українці (понад 97 %), є росіяни, білоруси, євреї. На Зх. побл. М. проходить автошлях Мукачево–Львів. На пд.-зх. околицях міста досліджено городище з оборон. спорудами (урочище Буковина, або Шанці, побл. телеретранслятора) і поселення (урочище Нівеча, грот Безіменний) давньорус. часу та багатошар. поселення (мезоліт, енеоліт і рання бронза; урочище Ніве­ча, печера Дірява 1). Знайдено скарб рим. монет. На цих землях діяв печер. монастир, залишки якого були зруйновані під час закладання кар’єрів. Здавна тут видобувають літотамнієві та глинисті вапняки, мергелі, керам. глину, кварц. і глауконіт. піски. 1565 сандомир. хорунжий і польс. королів. секр. Микола Тарло взяв в оренду Дроговиз. староство, а 1570 польс. король Сиґізмунд ІІ Авґуст надав йому привілей на заснування побл. Дроговижа (нині село Микол. р-ну) нового поселення. Тоді ж воно було назване на честь свого фундатора й отримало Маґдебур. право, що пізніше підтвердили польс. королі Стефан Баторій (1576), Сиґізмунд ІІІ (1596), Владислав ІV (1633), Михайло Корибут (1671), Авґуст ІІ (1720), Авґуст ІІІ (1748), Станіслав-Авґуст (1766) та австр. цісарі Йосип ІІ (1782) і Франц І (1794). У 1578 було 37 дворів. Розвитку М. сприяло проведення двічі на рік ярмарків і раз на тиждень базарів. Наприкінці 16 ст. існували цехи гончарів, шевців, пекарів, різників. Згодом М. став одним із найбільших центрів гончарства в Зх. Україні. У місті звели фортецю та мури, що кілька разів перебудовували. На М. багато разів нападали татар. загони. Від 1619 — вільне королів. місто. На поч. 1660-х рр. у М. діяли костел, братство св. Миколая зі шпиталем і школою, у передмісті — 4 церкви та монастир василіянок зі школою для дівчат. Після 1-го поділу Польщі 1772 М. відійшов до Австрії (від 1864 — Австро-Угорщина). 1820 Дроговиз. староство придбав польс. граф С. Скарбек. Під час 1-ї світової вій­ни на Миколаївщині відбувалися запеклі бої. У вересні 1914 М. захопили рос. війська. Після розпаду Австро-Угор. імперії на поч. листопада 1918 місто увійшло до складу ЗУНР. 1919–39 — у межах Польщі. 1920–39 — містечко, місто (від 1934), центр ґміни Жидачів. пов. Станіслав. воєводства. У міжвоєн. період функціонувала значна кількість укр. громад. т-в. Місц. священик (1921–59) В. Федусевич зробив знач. внесок у діяльність «Просвіти» та гуртка «Рідна школа», зберіг унікал. церк. бібліотеку. Після смерті залишилися укладені ним рукописні «Хроніки парохії і міста Миколаїва над Дністром», що були вперше на­друковані 1989 у рай. г. «Ленінська зоря» (нині «Громада»). 1939 М. відійшов до УРСР. 1939–59 — місто Дрогоб., від 1959 — Львів. обл.; 1962–66 — Жидачів. р-ну. Жит. зазнали сталін. репресій. Від 1 липня 1941 до 29 липня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Нацисти розстріляли бл. 1,2 тис. мешканців. До серед. 1950-х рр. здійснювало збройну боротьбу підпілля ОУН–УПА. 1950 засн. підприємство «Миколаївцемент». У рад. період і перші десятиліття незалежності України працювали швейна ф-ка, хлібокомбінат, птаходержгосп, комбікорм. завод. У М. — професійно-тех. ліцей № 9, г-зія, заг.-осв. школа, навч.-вихов. комплекс, 3 дитсадки; Миколаївський історико-краєзнавчий музей, нар. літ.-мист. музей ім. Уляни Кравченко та М. Устияновича, рай. Нар. дім, міський Палац культури, дит. школа мистецтв; центр. рай. лікарня; ДЮСШ, Будинок дит. і юнац. творчості. Нар. колективи: духовий оркестр (засн. 1955), хор. капела (1965), жін. вокал. ансамбль «Калина» (1976) міського Палацу культури, ансамбль нар. пісні та музики (1981), жін. хор працівників культури (1991), ансамбль сім’ї Верес (1993), вокал. ансамбль «Ґердан» (2001) рай. Нар. дому. Від 1999 функціонує зразк. ансамбль бандуристів «Намисто» рай. Нар. дому. Пам’ятки архітектури: церква св. Миколая (1857–74), церква св. Михаїла (1863; нині в обох діють громади УГКЦ), житл. будинок на вул. М. Устияновича, № 14 (кін. 19 ст.), комплекс інж.-фортифі­кац. споруд (1910). У с. Заклад збереглися котеджі, адм. будинок благочин. закладу пана Скарбека, руїни каплиці (усі — 19 ст.). 1997 громадою УПЦ КП зведено церкву Різдва Пресвятої Богородиці, 2012 громадою УАПЦ — церкву Успіння Пресвятої Богородиці. Встановлено скульптуру Божої Матері, пам’ятники Т. Шевченку, борцям за волю України та на честь Незалежності, пам’ятний знак В. Федусевичу. Серед видат. уродженців — письменник, громад. діяч М. Устиянович (19 ст.); географ, історик, дійс. чл. НТШ Г. Величко, лікар М. Завальняк, фахівець у галузі харчової промисловості І. Ощипок; письменниця, активістка укр. жін. руху Уляна Кравченко, письменник, критик, текстолог, перекладач, фольклорист М. Мочульський, письменник, громад.-політ. діяч М.-Я. Гнатів; майстер ювелір. і каменеріз. мистецтва, засл. майстер нар. творчості України О. Мірошников, скульптор, архітектор А. Величко, керамістка, графік О. Мигович (див. Миговичі), живописець, іконописець, склодув І. Леськів; віолончеліст, засл. арт. України І. Кадюк, співак І. Іщак; церк. діяч УГКЦ А. Іщак. З М. пов’язані життя та діяльність польс. живописця, графіка К. Млодніцького (19 ст.); композитора Д. Січинського; лікаря, мецената К. Кебала, історика Л. Войтовича. Понад 40 р. у місті займається гончар. промислом Г. Драголюк.

Рекомендована література

1. Шрамко Г. Миколаїв над Дністром: Краєзн. нарис. Л., 1973;
   Google Scholar Internet
2. Івашків Я. М. та ін. Миколаївське Придні­стров’я. Л., 1993;
   Google Scholar Internet
3. Миколаїв і околиця // Стрийщина: Істор.-мемуар. зб. Стрийщини, Скільщини, Болехівщини, Долинщини, Рожнітівщини, Журавенщини, Жидачівщини і Миколаївщини. Нью-Йорк; Торонто; Париж; Сідней, 1993. Т. 3;
   Google Scholar Internet
4. Пришляк Я. Видатні особистості Миколаївщини. Миколаїв; Монреаль; Л., 1998;
   Google Scholar Internet
5. Миколаївщина: Зб. наук. ст. Л., 1998–2007. Т. 1–4.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю