Миколаївський річковий порт

МИКОЛА́ЇВСЬКИЙ РІЧКОВИ́Й ПОРТ — під­приємство галузі річкового транс­порту. Роз­таш. на лівому березі Пів­ден­ного Бугу в Миколаєві, за 40 км угору за течією від місця впа­да­н­ня річки в Дні­провський лиман. Засн. 1882 як при­стань, що обслуговувала Рос. акц. пароплавне товариство, у ві­дан­ні якого були пасажир. судна, а також вантажні, які пере­возили зерно, граніт, торф. 1963 при­стань перейм. на М. р. п. Осн. будівництво порту здійснено 1965–69. Від 1993 — АТ, від 2000 — дочірнє під­приємство, від 2012 — філія Акц. судноплав. компанії «Укр­річфлот». Заг. пл. тер. — 51,07 га, площа внутр. акваторії — 26 га. У структурі — вантаж. р-н із 7-ма вантаж. причалами довж. 940 м, склад. май­данчики (пл. 46,6 тис. м²), закриті склад. приміще­н­ня. 2011 побудовано та введено в екс­плуатацію зерн. комплекс, на якому здійснюють при­йом та пере­робку зерн. вантажів із залізнич. потягів й автотранс­порту, зберіга­н­ня в критому складі та від­вантаже­н­ня на водний транс­порт. Також порт надає послуги з пере­вантаже­н­ня вантажів плавучими кранами в мор. умовах на зовн. рейдах мор. портів. Навігація в порту триває упродовж року. Обслуговує вантажні судна довж. до 140 м та осадкою до 5,5 м біля причалу, а також великотон­нажні судна з осадкою до 8,5 м на рейді за допомогою плавучих кранів. Спеціалізується на пере­робці ген. і навалоч. вантажів — чорних металів, труб, залізоруд. сировини, феро­сплавів, руди, глини, лісоматеріалів, хім. добрив, вугі­л­ля, коксу, металобрухту, зерна, насі­н­ня тощо. Проект­на потуж. порту — до 5 млн т вантажів на рік. Для їхньої пере­робки працюють 7 плавучих і 11 портал. кранів вантажопід­йомністю до 16 т, трактори, авто- та електронавантажувачі. Має влас. буксир. флот і несамохідні баржі для одночас. накопиче­н­ня вантажу заг. ємністю 20 тис. т та роз­галуж. залізничну гілку. Кількість працівників (2018) — понад 250 осіб. Директор — В. Сербінов (від 2003).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю