Миролюбівка
МИРОЛЮ́БІВКА — село Попільнянського району Житомирської області. Знаходиться на лівому березі р. Унава (притока Ірпеня, бас. Дніпра), за 72 км від обл. центру, 9 км від райцентру та залізнич. ст. Попільня. Площа 6,802 км2. За переписом насел. 2001, у М. мешкали 954 особи; станом на 2016 — 780 осіб; переважно українці. Утвор. 1962 у результаті об’єдн. с. Кілівка та Лозовики. В істор. джерелах ці села згадуються вперше 1732. Тоді в Кілівці було 25 дворів і 317 жит., у Лозовиках — відповідно 13 і 125. Поселення належали польс. шляхтичу Г. Грушецькому. 1732 в Кілівці збудовано дерев’яну Свято-Покров. церкву. На поч. 19 ст. у Лозовиках було 2 водяні млини (1835 збудовано ще один) і 3 гуральні, діяла церква. 1899 П. Адельгейм відкрив у селі каолін. завод. У 1900-х рр. тут було 119 дворів, проживали 794 особи; працювали вітряний та водяний млини, функціонувала школа грамоти. На поч. 19 ст. Кілівка як окрема економія входила до Сокільчан. маєтку цукрозаводчика М. Терещенка. Діяли 9 вітряків, водяний млин, ручні олійниці, жорна. 1911 відкрито церк.-парафіял. школу. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Тривалий час Кілівка та Лозовики входили до Попільнян. волості Сквир. пов. Київ. губ.; від 1923 — у складі Попільнян. р-ну; 1932–37 — у складі Київ., від 1937 — Житомир. обл. 1929 засн. колгосп, що спеціалізувався на виробництві свинини. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв — 48), зазнали сталін. репресій (43 особи). Від липня 1941 до 25 грудня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. 284 мешканці воювали на фронтах 2-ї світової війни, з них 198 загинули. Діяло підпілля ОУН. 1951 введено в експлуатацію Лозовиц. ТЕС. Нині функціонує Попільнян. спеціалізов. кар’єр (каменещебенева продукція). У М. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка, фельдшер.-акушер. пункт. Діє церква Святої Покрови УПЦ КП. Відкрито мемор. дошки голові колгоспу С. Венгеру, педагогу С. Канюці. Встановлено пам’ятник жертвам голодомору та політ. репресій (2008), пам’ятний знак на честь воїнів-земляків, що загинули під час 2-ї світової війни. Серед відомих уродженців — історик В. Столяренко, письменник, журналіст Б. Остапенко, засл. художник УРСР П. Остапенко, спортсмен (академічне веслування) В. Кравчук.
Рекомендована література
- Похилевичъ Л. Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи. К., 1864;
- Біла Церква, 2005;
- Білокур Б., Остапенко Б. Село, яке вибирав Бог // Перемога. 2003, 23 берез.;
- Остапенко Б. Острів вольності на Унаві: Нариси. Ж., 2014;
- Його ж. Два крила рідного села: Нариси. Ж., 2015.