Мисько Юрій Еммануїлович
МИСЬКО́ Юрій Еммануїлович (03. 07. 1955, Львів) — скульптор. Син Еммануїла, брат Ореста, чоловік Людмили, батько Яреми Миськів. Член НСХУ (1989). 1-а премія в номінації «Скульптура» мист. акції «АнтиСНІД» (Львів, 1998). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1979; викл. М. Вендзилович, Д. Крвавич, М. Курилич). Працював від 1992 у Львів. АМ: 1999–2015 — доцент кафедри скульптури. Худож. кер. фестивалів піскової скульптури у Києві (2007) та Мінську (2008). Основні галузі — станк. і монум. скульптура, об’ємно-простор. пластика. Використовує переважно метал, пісковик, вапняк. Майстер психол. портрета. Учасник всеукр., міжнародних художніх виставок від 1982. Персон. — у Львові (1990, 2009), Радомі (Польща, 1991), Луцьку (1996). Деякі роботи зберігаються у Львів. картин. галереї.
Додаткові відомості
- Основні твори
- станк. композиції — «Чоловічий портрет» (1982), «Торс лежачий» (1987), «В. Кауфман» (1990), «Кохана» (1997), «Ангел» (2001), «О. Дяк», «Протиріччя» (обидва — 2007), «Бентежний дух гетьманства» (2008), «Сонце», «Єгипет» (обидва — 2010), «Фортуна» (2011), «Назустріч природі» (2013); надгробки — О. Созанському (1995), Д. Квітковському (2002, співавт.), Є. Лазьку (2006), І. Могитичу (2008), Н. Сліпченко (2011; усі — Львів), родині Стернюків (1999, м. Пустомити Львів. обл., співавт.), Я. Мельнику (2007, с. Липа Івано-Фр. обл., співавт.), М. Саченку (2014, с. Моринці Корсунь-Шевченків. р-ну Черкас. обл.); пам’ятники — Т. Шевченку (1997, с. Сокільники Пустомитів. р-ну), жертвам голодомору і репресій (2003, с. Сокіл Чернів. р-ну Вінн. обл.; обидва — співавт.).
Рекомендована література
- Малащук А. Тіні предків, яким нікуди квапитися // День. 2000, 21 лип.;
- Протас М. Пластичні парадигми духовних сходжень Ю. Миська // Сучасне мистецтво: Наук. зб. Інституту проблем сучас. мистецтва. 2009. № 7.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
