Межевчук Володимир Омелянович
МЕЖЕВЧУ́К Володимир Омелянович (24. 02. 1947, Одеса) — живописець, графік. Заслужений художник України (2017). Член НСХУ (1983). Закін. Одес. художнє училище (1971; викл. Т. Єгорова, В. Путейко), Моск. худож. інститут (1977; викл. Б. Дехтярьов, М. Маторін), творчу майстерню графіки при АМ СРСР у Москві (1977–81; кер. О. Верейський, Є. Кибрик). Викладає в Одесі: у Пд.-укр. пед. університеті (1999–2004), Одес. університеті (2004–08) та Міжнар. гуманітар. університеті (від 2008). Учасник міських, всеукраїнських, міжнародних художніх виставок від 1978. Основні галузі — книжк. і станк. графіка, станк. і монум. живопис. Деякі роботи зберігаються в Одес. ХМ, НХМ (Київ).
Додаткові відомості
- Основні твори
- живописні серії — «У нас у порту» (1976–77), «Молоді вчені Сибіру», «Ріки Таймиру» (обидві — 1979), «Далекій Схід» (1979–80), «Дорогами Манґишлаку» (1981), «Ми вчимося» (1980–82), «Вологодський край» (1982–98), «У майстерні» (1998–2016); «Святе сімейство» (1996, 1-а премія Міжнар. виставки-конкурсу «Дві тисячі років під зіркою Вифлеєма», Одеса, 1999); графіка — «Лист» (1979), «Квітень» (1981); іл. до кн. — «Зачарована Десна» О. Довженка (1984), «Дунайский лоцман» Ж. Верна (1986), «Краб-путешественник» В. Кизими (1987), «Кто из речки воду пьет» В. Домрина, «Мой друг Мегрэ» (обидві — 1989) і «Порт туманов» (1991) Ж. Сименона, «Изабелла Наварская» А. Дюма (1992), «Сказки» Г.-К. Андерсена (1993; усі — Одеса); розписи інтер’єрів Одес. апеляц. госп. суду — «Афінська школа», «Суд Соломона» (обидва — 2002–03), «Одеса та її визначні постаті» (2007).
Рекомендована література
- Коняхин В. Рембрандтами не рождаются // Одес. вест. 2000, 7 окт.;
- Савицька О. «Академічна лінія» Володимира Межевчука // ОМ. 2004. № 2;
- Художники Одещини: Альбом. О., 2006;
- Корсік Ю. Володимир Межевчук // ОМ. 2009. № 1.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
