КИ́БРИК Євген Адольфович (08(21). 02. 1906, м. Вознесенськ Херсонської губ., нині Миколаївської обл. — 16. 07. 1978, Москва) — графік і живописець. Дійсний член Академії мистецтв (1962), народний художник СРСР (1967). Сталінcька премія (1948). Професор (1954). Урядові нагороди. На­вчався в Одеському художньому ін­ституті (1922–25; викл. П. Волокидін, Т. Фраєрман), Ін­ституті живопису, скульптури та архітектури у Ленін­граді (нині Санкт-Петербург, 1925–27; викл. А. Рилов, О. Савінов). Член групи «Майстри аналітичного мистецтва» П. Філонова (1925–27). Учасник художніх ви­ставок від 1926. Персональна — у Москві (1956). Працював карикатуристом у газеті «Молодая гвардия» (Одеса). У Москві 1930 організував студію «Изорам»; 1954–76 — професор художнього ін­ституту; водночас від 1967 — керівник творчої майстерні графіки при Академії мистецтв СРСР. 1985 від­крито Вознесенський художній музей Є. Кибрика.