Меркулов Сергій Дмитрович

Визначення і загальна характеристика

МЕРКУ́РОВ Сергій Дмитрович (26. 10(07. 11). 1881, м. Александрополь, нині Ґюмрі, Вірменія — 08. 06. 1952, Москва) — скульптор. Народний художник СРСР (1943) та Вірм. РСР (1950). Дійсний член АМ СРСР (1947). Сталінcька премія (1941, 1951). Державні нагороди СРСР. Член Асоціації художників революційної Росії (1925). Закінчив реальне училище в Тифлісі (нині Тбілісі, 1901), вступив до Київського політехнічного інституту (відрахований за участь у політичних сутичках). Переїхав до Швейцарії, 1902 навчався на філософському факультеті Цюрихського університету та вивчав скульптуру в А. Маєра, закінчив Мюнхенську АМ (1905; викладач В. фон Рюман). Відвідав 1903 і 1905 Італію, працював 1905–07 у Парижі, жив у Тифлісі, Ялті (нині АР Крим). Від 1910 — у Москві: 1911–13 слухав лекції в Археологічному інституті; 1944–50 — директор Державного музею образотворчих мистецтв. У творчості С. Меркулова відчутні впливи О. Родена (познайомився з ним 1906), а також неоідеалізму, модерну. Спочатку висікав з каменю об’єм, зберігаючи монолітність та прагнучи до архітектонічності й монументальності образу. Для його робіт характерні узагальненість, лаконізм, чіткий силует. Знімав посмертні маски (понад 300, зокрема М. Булгакова, М. Горького, Ф. Дзержинського, В. Леніна, А. Макаренка, В. Маяковського, Г. М’ясоєдова, Я. Свердлова, В. Сурикова, Л. Толстого), часто переробляючи їх у портрети та надгробки. Створив еталонні для соцреалізму зразки па­­м’ятників та надгробних монументів. Використовував переважно граніт, мармур, ковану мідь, піщаник, гіпс. Спільно з Ф. Кричевським 1933 брав участь у міжнародних конкурсах на проекти па­­м’ят­­ни­­ків Т. Шевченку для Харкова та Канева (Київська,нині Черкаська обл.; виліпив погруддя, вті­­ливши характерні для поета фізіономічні та психологічні риси: глибокий, занурений у себе погляд, мудрість, духовність). Опублікував кн. «Запис­ки скульптора» (Москва, 1953), ст. «Мой творческий путь» («Искусство», 1983, № 1). Символічну фігуру «Думка» (1913) встановлено 1956 на його могилі. У м. Ґюмрі 1984 відкрито Будинок-музей Меркулова.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю