МЕДИЦИ́НИ УКРАЇ́НИ Національний музей Засн. 1973 як Респ. музей історії медицини УРСР при каф. соц. гігієни та організації охорони здоровʼя Київ. мед. ін­ституту з ініціативи О. Ґран­до (збір матеріалів роз­почато 1962). Від 1982 діє у будівлі колиш. гол. корпусу анатом. театру Університету св. Володимира — памʼятці архітектури 1851–53 (арх. О. Берет­ті; вул. Б. Хмельницького, № 37). Автор дизайну екс­позиції – А. Крижопольський; інж.-тех. забезпече­н­ня екс­позиції — А. Уташ та В. Кивлюк. Від 1983 — Музей медицини УРСР (того ж року колективу авторів присуджено Держ. премію УРСР у галузі н. і т.). Від 1989 — Центр. музей медицини УРСР. 1999 на­дано статус національного. Під­порядк. МОЗ України. Музей зберігає, ви­вчає та популяризує історію медицини, суміж. наук і галузей, веде роботу з комплектува­н­ня, обліку, зберіга­н­ня та ви­вче­н­ня фондів, проводить н.-д., ре­ставрац., видавн. роботу, ви­ставково-екс­позиц. діяльність, організовує конф., семінари, практикуми, надає екс­пертно-консультат. і наук.-метод. допомогу музеям, установам та фіз. особам, під­тримує між­музейні та між­нар. звʼязки. Входить до Європ. асоц. музеїв історії мед. наук, 2011 та 2017 у ньому проведено конф.-практикуми асоціації. По­стійна екс­позиція складається з 3-х залів, побудована за хронол. принципом, у ній викори­стано художні, тех. та аудіовізуал. засоби, діорами та натурні темат. інтерʼєри із скульптур. фігурами. Осн. фонд музею налічує 18 680 од. зберіга­н­ня, зокрема док., авто­графи, фото, книги, період. ви­да­н­ня, обладна­н­ня, інструменти, лікар. засоби, посуд, устаткува­н­ня, предмети образотвор. мистецтва, особисті речі ви­знач. лікарів. Серед унікал. речей — фото М. Пирогова із дарчим написом студентам (1861), порт­рет лікаря Ф. Мерінга (1887, художник М. Бодаревський), щоден­ник терапевта Т. Яновського (1916), багатоплан. діорам. комплекс «Медики у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.» (1982, автори М. Хан, С. Гончаренко та М. Хіхлухо). Тимчас. ви­ставки музею присвячені наслідкам Чорнобил. ката­строфи, медицині 2-ї світової вій­ни, біо­етиці та історії Голокосту, Червоного хреста, транс­фузіології, ви­знач. особистостям в історії медицини, вищої мед. освіти, лікарям Май­дану та Революції гідності. На базі музею видавався істор.-мед. ж. «Агапіт» (1994–2004). Перший дир. — О. Грандо (до 2004), від 2005 — В. Шипулін.