Медичної техніки промисловість

Визначення і загальна характеристика

МЕДИ́ЧНОЇ ТЕ́ХНІКИ ПРОМИСЛО́ВІСТЬ — галузь медичної промисловості, під­приємства якої виробляють медичні інструменти, устаткува­н­ня, апарати, прилади та іншу медичну техніку. М. т. п. знач. мірою створює тех. базу охорони здоровʼя. Виготовле­н­ня і за­стосува­н­ня мед. інструментів ві­доме ще з давніх часів. В Україні не­складні мед. інструменти почали виготовляти в 1-й пол. 19 ст. на Херсон. інструм. заводі. 1853 у Харкові створ. майстерню хірург. інструментів, 1860 у Києві — дві майстерні з виробництва мед. інструментів, автоклавів, протезів тощо. Згодом такі майстерні виникли в Одесі. За роки рад. влади М. т. п. України пере­творилася на потужну високомеханізов. галузь. У довоєн­ні роки реконстру­йовано діючі під­приємства М. т. п. і споруджено нові: заводи хірург. інструментів у Харкові, «Медінструмент» і «Ренток» у Києві (див. «Мед­апаратура» Київське виробниче обʼ­єд­на­н­ня) та ін. 1940 в Україні функціонували 16 заводів і 18 майстерень, що випускали бл. 300 найменувань виробів мед. техніки. У післявоєн­ні роки з метою ліквідації наслідків вій­ни та покраще­н­ня мед. обслуговува­н­ня насел. М. т. п. набула швидкого роз­витку. Зокрема 1960–70 споруджено Ізюмський оптико-механічний завод (Харків. обл.), по суті, заново збудовано Львівський завод радіо­електрон­ної медичної апаратури, Харків. завод точного мед. приладобудува­н­ня (нині ПАТ «Харківський завод “Точмед­прилад”»), Одес. екс­перим. завод лаборатор. мед. техніки, Жданов. завод технол. устаткува­н­ня мед. промисловості (нині м. Маріуполь Донец. обл.), технічно пере­оснащено та роз­ширено під­приємства Київ. ВО мед. техніки. Всього 1970 в Україні діяли 12 під­приємств М. т. п. (без протезних), що виробляли понад 560 найменувань осн. видів продукції. Лише за 1966–70 освоєно випуск 90 нових її видів, серед них — аудіометри, гістеросальпінго­графи, електроенцефало­графи, прилади для комплекс. дослідж. диха­н­ня, синонтофори, фазорентґенокардіо­графи. До виробництва мед. техніки залучено також низку під­приємств ін. галузей промисловості. 1969 Україна виготовляла понад 25 % заг.-союз. випуску мед. техніки. 1976–77 проведено укрупне­н­ня під­приємств М. т. п. на основі обʼєд- нання їх за територ.-галуз. принципом, зважаючи на спеціалізацію і концентрацію виробництва: створ. Київ. ВО «Мед­апаратура», Львів. НВО «РЕМА», обʼ­єдн. «Медлабортехніка» (Одеса), 4 спец. КБ. 1980 в Україні діяли 3 обʼ­єдн., 8 заводів, 2 дослідні виробництва, 6 спец. КБ, а виробництво продукції галузі зросло на 81,4 % (порівняно з 1970). Її асортимент становив понад 700 найменувань. Знач. внесок у роз­робле­н­ня нової мед. техніки зробили укр. вчені, які сконструювали томофлюоро­граф, апарат для шарових рентґенів. знімків, імпульс. рентґенів. апарат, флюоро­графи різного при­значе­н­ня, логентрон, апарат для ксерорентґено­графії, імпульс. стимулятор, штучні серц. сферично-сегментал. клапани тощо. Нову мед. техніку в Україні роз­робляли науковці Всесоюз. н.-д. і кон­структор. ін­ституту радіо­електрон. мед. апаратури у Львові (нині Радіо­електрон­ної медичної апаратури Науково-дослідний ін­ститут), низки КБ та ін. До 1992 Україна одержувала мед. техніку від 350-ти заводів-по­стачальників, 65 % яких знаходилися в Росії і лише 19 % — в Україні. За таких умов потреби України в мед. виробах вітчизн. пром-сть могла забезпечувати лише на 13–15 % за номенклатурою, а за обсягами — бл. 20 %. Стан мед. техніки, що склався в Україні, можливо охарактеризувати як вкрай незадовільний. Уже в перші роки незалежності з ві­домих причин роз­почалося значне скороче­н­ня закупівель мед. техніки, що зумовило збільше­н­ня парку морально й фізично за­старілої апаратури. Це при­звело до того, що нині мед. техніка, що знаходиться у мед. установах МОЗ України, в середньому на 60–70 % за­старіла та фізично зношена. Значна частина обладна­н­ня від­працювала 30–35 р., що втричі пере­вищує її тех. ресурс. 1992–2004 реалізовано 2 держ. про­грами роз­витку мед. техніки за По­становами КМ України 1992 і 1996, що до­зволило створити нову мед. техніку, яку взагалі не виробляли в Україні, уможливило значно покращити ситуацію за рахунок освоє­н­ня виробництва імпортозамінюв. мед. техніки та створило можливості для зро­ста­н­ня випуску вітчизн. мед. виробів із 740-а до понад 1700 найменувань. Роз­робле­н­ня та виробництво мед. техніки здійснюють бл. 250 під­приємств різних форм власності, серед яких вагоме місце посідають утворені у роки незалежності приватні під­приємства, зокрема завод рентґенів. обладна­н­ня «Квант» (Харків), компанії «Крас», «Телеоптик», «ЮТАС» (усі — Київ). Викона­н­ня Держ. про­грами роз­витку мед. промисловості України на 2006–10 забезпечило збільше­н­ня номенклатури вітчизн. виробів мед. при­значе­н­ня та мед. техніки для заміни критич. імпорту. У результаті викона­н­ня за­значених держ. про­грам та ін. факторів рівень забезпече­н­ня мед. технікою вітчизн. виробництва зріс до 35 %. У 2013 створ. громад. Асоц. виробників мед. техніки України «Укрмед­пром» (Київ), що об­стоює інтереси вітчизн. виробників, координує їхню госп. діяльність, впроваджує досягне­н­ня науки, тех. зна­н­ня, пере­довий досвід про ефективні технології, організовує аналіт. роботи з питань менеджменту та маркетингу, надає метод. допомогу під час усуне­н­ня недоліків, збирає дані про виробництво, вироб. потужності та ін., зокрема з метою дослідж. ринку, проводить аналіз прийнятих законів та моніторинг законо­проектів у галузі медицини тощо. «Укрмед­пром» обʼ­єд­нує 9 вітчизн. компаній — лідерів у роз­роблен­ні, дослідж. та виробництві мед. техніки: під­приємство «Автоспец­пром» (випуск автомобілів швидкої мед. допомоги з необхід. мед. оснаще­н­ням, роз­роблених й обладнаних для транс­портува­н­ня, здійсне­н­ня осн. мед. до­гляду та на­гляду за пацієнтом), вироб. компанія «Диспомед» (виробництво крісел колісних та засобів реабілітації), компанія «ЮТАС» (роз­робле­н­ня, серійне виробництво, сервісне обслуговува­н­ня і реалізація електрокардіо­графів та ін. мед. техніки), наук.-вироб. компанія «Крас» (виготовле­н­ня мед. рентґенотехніки нового поколі­н­ня, малодозових флюоро­граф. апаратів, рентґенозахис. одягу, автомобілів спец. при­значе­н­ня — мамо- та флюо­граф., рентґенодіагност. та автомобілів швидкої допомоги), торг. дім «Мед­­апаратура» (мед. приладобудува­н­ня), фірма «Контакт» (роз­робле­н­ня, виробництво та по­стача­н­ня мед. обладна­н­ня, інструменту та витрат. матеріалів для хірургії), наук.-вироб. компанія «Телеоптик» (роз­робле­н­ня складної електрон. техніки для отрима­н­ня, архівації та обробле­н­ня томо­граф., рентґено­скоп. і рентґено­граф. зображень, зокрема цифр. рентґенів. при­ймачів; усі — Київ), фірма «Радмір» (Харків; роз­роб­ле­н­ня і виробництво ультра­звук. та мамо­граф. мед. техніки), НВП «Метекол» (м. Ніжин Черніг. обл.; роз­робле­н­ня і серійне виробництво мед. обладна­н­ня). Підпр-ва асоц. «Укрмед­пром» мають знач. екс­порт. потенціал, беруть участь у між­нар. ви­ставках та ві­домі у багатьох країнах світу.

С. І. Мірошниченко

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю